відроїтися 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив відрої́тися, відрої́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа    
2 особа    
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа відрої́ться відроя́ться
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. відрої́вся, відрої́всь відрої́лися, відрої́лись
жін.р. відрої́лася, відрої́лась
сер.р. відрої́лося, відрої́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
відрої́вшись