відроїти 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | відрої́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | відрої́мо, відрої́м | |
| 2 особа | відрої́ | відрої́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відрою́ | відроїмо́, відрої́м |
| 2 особа | відрої́ш | відроїте́ |
| 3 особа | відрої́ть | відроя́ть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | відрої́в | відрої́ли |
| жін.р. | відрої́ла | |
| сер.р. | відрої́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| відро́єний | ||
| Безособова форма | ||
| відро́єно | ||
| Дієприслівник | ||
| відрої́вши | ||