-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив відро́щувати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   відро́щуймо
2 особа відро́щуй відро́щуйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа відро́щуватиму відро́щуватимемо, відро́щуватимем
2 особа відро́щуватимеш відро́щуватимете
3 особа відро́щуватиме відро́щуватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа відро́щую відро́щуємо, відро́щуєм
2 особа відро́щуєш відро́щуєте
3 особа відро́щує відро́щують
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
відро́щуючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. відро́щував відро́щували
жін. р. відро́щувала
сер. р. відро́щувало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
відро́щуваний
Безособова форма
відро́щувано
Дієприслівник
відро́щувавши

Словник синонімів

ВІДПУСКА́ТИ (не обрізуючи, дозволяти рости - волоссю, бороді, вусам), ЗАПУСКА́ТИ, ВІДРО́ЩУВАТИ, ПОПУСКА́ТИрозм. - Док.: відпусти́ти, запусти́ти, відрости́ти, попусти́ти. Він змінився за цей час, ще більше посивів, відпустив бороду (І. Цюпа); Він запускав над лівим вухом довге волосся та й розчісував його через усю лисину (Лесь Мартович); Він відростив солідний старшинський вус (І. Ле і О. Левада); Вуса, хоч вони й чорняві, Федько рішуче голив, баки таки, хоч отакенькі, а попускав (Остап Вишня).