відрощуваний 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний відро́щуваний відро́щувана відро́щуване відро́щувані
родовий відро́щуваного відро́щуваної відро́щуваного відро́щуваних
давальний відро́щуваному відро́щуваній відро́щуваному відро́щуваним
знахідний відро́щуваний, відро́щуваного відро́щувану відро́щуване відро́щувані, відро́щуваних
орудний відро́щуваним відро́щуваною відро́щуваним відро́щуваними
місцевий на/у відро́щуваному, відро́щуванім на/у відро́щуваній на/у відро́щуваному, відро́щуванім на/у відро́щуваних