-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив відроди́тися, відроди́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   відроді́мося, відроді́мось, відроді́мся
2 особа відроди́ся, відроди́сь відроді́ться
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа відроджу́ся, відроджу́сь відро́димося, відро́димось, відро́димся
2 особа відро́дишся відро́дитеся, відро́дитесь
3 особа відро́диться відро́дяться
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. відроди́вся, відроди́всь відроди́лися, відроди́лись
жін.р. відроди́лася, відроди́лась
сер.р. відроди́лося, відроди́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
відроди́вшись

Словник синонімів

ВІДНО́ВЛЮВАТИСЯ (про думки, почуття тощо - появлятися знову, виявлятися з новою силою), ВІДНОВЛЯ́ТИСЯ, ПОНО́ВЛЮВАТИСЯ, ПОНОВЛЯ́ТИСЯ, ПРОБУ́ДЖУВАТИСЯ, ВІДРО́ДЖУВАТИСЯ, ОЖИВА́ТИ, ОЖИВЛЯ́ТИСЯ, ПОВЕРТА́ТИ, ПОВЕРТА́ТИСЯ. - Док.: віднови́тися, понови́тися, пробуди́тися, відроди́тися, ожи́ти, оживи́тися, поверну́ти, поверну́тися. Та відновляється в мені Невигасна й воскресна Мого кохання чистота (Д. Павличко); Цікавість до справи поновилася; Цей безсмертний твір ["Запорожці"].. допомагав пробуджуватись глибоким патріотичним почуттям у нашого народу (І. Шаповал); Відродяться в душах людських світлі, добрі поривання (з журналу); Він чув, як мимоволі якась тепла струя звільна виринає і лагодить біль у його нутрі, як оживає чуття (І. Франко); В останні два роки надії трохи оживилися: цензура немов утомилася забороняти і пустила торік щось 10 брошурок (М. Коцюбинський); В душу думка про кохану повертає (В. Мисик); До нього знову повертається самовпевненість (М. Стельмах).
ВІДНО́ВЛЮВАТИСЯ (про людський організм, фізичні та ін. властивості людини - набувати попереднього вигляду, стану), ВІДНОВЛЯ́ТИСЯ, ПОНО́ВЛЮВАТИСЯ, ПОНОВЛЯ́ТИСЯ, ВІДРО́ДЖУВАТИСЯ, ОЖИВА́ТИ, ПОВЕРТА́ТИ, ПОВЕРТА́ТИСЯ. - Док.: віднови́тися, понови́тися, відроди́тися, ожи́ти, поверну́ти, поверну́тися. Поступово пульс у нього почав відновлюватись (О. Довженко); Пам’ять про пережите поновилася; Вона немов відродилася наново, віддихує глибоко (О. Кобилянська); Розбиває [орел серце Прометея], та не вип’є Живущої крові, - Воно знову оживає (Т. Шевченко); Здоров’я повертало до Остапа поволі (М. Коцюбинський); Коли вийшли на плесо, до лоцманів знову повернулась бадьорість (Я. Баш).
ОЖИВА́ТИ (про природу після зими), ПРОБУ́ДЖУВАТИСЯ, ПРОКИДА́ТИСЯ, БУДИ́ТИСЯ, ПРОСИПА́ТИСЯ, ПРОСИНА́ТИСЯ, ВІДРО́ДЖУВАТИСЯ, ВІДЖИВА́ТИ, ВОСКРЕСА́ТИ, ВІДЖИВА́ТИСЯ, ОЖИВА́ТИСЯдіал. - Док.: ожи́ти, пробуди́тися, проки́нутися, збуди́тися, просну́тися, відроди́тися, віджи́ти, воскре́снути, відживи́тися, оживи́тися. Настає весна. Все оживає, радіє (Панас Мирний); За яких-небудь кілька днів усе прийшло в рух, відтавало, пробуджувалось, овіяне теплим вітром (О. Гончар); Повесні тане сніг і починає прокидатися земля після зимового сну (О. Іваненко); Природа просипається від зимового сну (О. Донченко); Весна!.. Відживає і небо й земля - Квітки на землі, а на небі проміння (Б. Грінченко); Найчарівнішою, найжаданішою для серця хлібороба завжди була весна, з життєдайним теплом якої воскресала завмерла природа (з науково-популярної літератури); - Співай же за мною Про те, як весною Усе відживається знов (Леся Українка); Тануть сніг почав поволі. Всі дерева оживились, Перші проліски з’явились (В. Іванович).
ОЖИВА́ТИ (виникати, з’являтися знову в пам’яті, уяві - про минуле, забуте, мрії і т. ін.), ВОСКРЕСА́ТИ, ВІДРО́ДЖУВАТИСЯ, ПОСТАВА́ТИ, ВІДЖИВА́ТИ. - Док.: ожи́ти, воскре́снути, відроди́тися, поста́ти, віджи́ти. В уяві моїй постає, ожива незабутній Устименко Валя (І. Гончаренко); Я пильно стежила за всіма його рухами, як бувало давно, за шкільною партою, і скільки найкращих спогадів воскресало враз! (О. Гуреїв); Герої та вожді, так як і всі, фізично умирають. Але діяння героїв, увійшовши в свідомість мас, відроджуються, як живі (П. Тичина); Давно пережиті дні й події зачали відживати (Н. Кобринська). - Пор. уявля́тися.

Словник відмінків

Інфінітив відроди́тися, відроди́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   відроді́мося, відроді́мось, відроді́мся
2 особа відроди́ся, відроди́сь відроді́ться
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа відроджу́ся, відроджу́сь відро́димося, відро́димось, відро́димся
2 особа відро́дишся відро́дитеся, відро́дитесь
3 особа відро́диться відро́дяться
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. відроди́вся, відроди́всь відроди́лися, відроди́лись
жін.р. відроди́лася, відроди́лась
сер.р. відроди́лося, відроди́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
відроди́вшись

Словник синонімів

ВІДНО́ВЛЮВАТИСЯ (про думки, почуття тощо - появлятися знову, виявлятися з новою силою), ВІДНОВЛЯ́ТИСЯ, ПОНО́ВЛЮВАТИСЯ, ПОНОВЛЯ́ТИСЯ, ПРОБУ́ДЖУВАТИСЯ, ВІДРО́ДЖУВАТИСЯ, ОЖИВА́ТИ, ОЖИВЛЯ́ТИСЯ, ПОВЕРТА́ТИ, ПОВЕРТА́ТИСЯ. - Док.: віднови́тися, понови́тися, пробуди́тися, відроди́тися, ожи́ти, оживи́тися, поверну́ти, поверну́тися. Та відновляється в мені Невигасна й воскресна Мого кохання чистота (Д. Павличко); Цікавість до справи поновилася; Цей безсмертний твір ["Запорожці"].. допомагав пробуджуватись глибоким патріотичним почуттям у нашого народу (І. Шаповал); Відродяться в душах людських світлі, добрі поривання (з журналу); Він чув, як мимоволі якась тепла струя звільна виринає і лагодить біль у його нутрі, як оживає чуття (І. Франко); В останні два роки надії трохи оживилися: цензура немов утомилася забороняти і пустила торік щось 10 брошурок (М. Коцюбинський); В душу думка про кохану повертає (В. Мисик); До нього знову повертається самовпевненість (М. Стельмах).
ВІДНО́ВЛЮВАТИСЯ (про людський організм, фізичні та ін. властивості людини - набувати попереднього вигляду, стану), ВІДНОВЛЯ́ТИСЯ, ПОНО́ВЛЮВАТИСЯ, ПОНОВЛЯ́ТИСЯ, ВІДРО́ДЖУВАТИСЯ, ОЖИВА́ТИ, ПОВЕРТА́ТИ, ПОВЕРТА́ТИСЯ. - Док.: віднови́тися, понови́тися, відроди́тися, ожи́ти, поверну́ти, поверну́тися. Поступово пульс у нього почав відновлюватись (О. Довженко); Пам’ять про пережите поновилася; Вона немов відродилася наново, віддихує глибоко (О. Кобилянська); Розбиває [орел серце Прометея], та не вип’є Живущої крові, - Воно знову оживає (Т. Шевченко); Здоров’я повертало до Остапа поволі (М. Коцюбинський); Коли вийшли на плесо, до лоцманів знову повернулась бадьорість (Я. Баш).
ОЖИВА́ТИ (про природу після зими), ПРОБУ́ДЖУВАТИСЯ, ПРОКИДА́ТИСЯ, БУДИ́ТИСЯ, ПРОСИПА́ТИСЯ, ПРОСИНА́ТИСЯ, ВІДРО́ДЖУВАТИСЯ, ВІДЖИВА́ТИ, ВОСКРЕСА́ТИ, ВІДЖИВА́ТИСЯ, ОЖИВА́ТИСЯдіал. - Док.: ожи́ти, пробуди́тися, проки́нутися, збуди́тися, просну́тися, відроди́тися, віджи́ти, воскре́снути, відживи́тися, оживи́тися. Настає весна. Все оживає, радіє (Панас Мирний); За яких-небудь кілька днів усе прийшло в рух, відтавало, пробуджувалось, овіяне теплим вітром (О. Гончар); Повесні тане сніг і починає прокидатися земля після зимового сну (О. Іваненко); Природа просипається від зимового сну (О. Донченко); Весна!.. Відживає і небо й земля - Квітки на землі, а на небі проміння (Б. Грінченко); Найчарівнішою, найжаданішою для серця хлібороба завжди була весна, з життєдайним теплом якої воскресала завмерла природа (з науково-популярної літератури); - Співай же за мною Про те, як весною Усе відживається знов (Леся Українка); Тануть сніг почав поволі. Всі дерева оживились, Перші проліски з’явились (В. Іванович).
ОЖИВА́ТИ (виникати, з’являтися знову в пам’яті, уяві - про минуле, забуте, мрії і т. ін.), ВОСКРЕСА́ТИ, ВІДРО́ДЖУВАТИСЯ, ПОСТАВА́ТИ, ВІДЖИВА́ТИ. - Док.: ожи́ти, воскре́снути, відроди́тися, поста́ти, віджи́ти. В уяві моїй постає, ожива незабутній Устименко Валя (І. Гончаренко); Я пильно стежила за всіма його рухами, як бувало давно, за шкільною партою, і скільки найкращих спогадів воскресало враз! (О. Гуреїв); Герої та вожді, так як і всі, фізично умирають. Але діяння героїв, увійшовши в свідомість мас, відроджуються, як живі (П. Тичина); Давно пережиті дні й події зачали відживати (Н. Кобринська). - Пор. уявля́тися.