ВІДНО́ВЛЮВАТИСЯ (про думки, почуття тощо - появлятися знову, виявлятися з новою силою), ВІДНОВЛЯ́ТИСЯ, ПОНО́ВЛЮВАТИСЯ, ПОНОВЛЯ́ТИСЯ, ПРОБУ́ДЖУВАТИСЯ, ВІДРО́ДЖУВАТИСЯ, ОЖИВА́ТИ, ОЖИВЛЯ́ТИСЯ, ПОВЕРТА́ТИ, ПОВЕРТА́ТИСЯ. - Док.: віднови́тися, понови́тися, пробуди́тися, відроди́тися, ожи́ти, оживи́тися, поверну́ти, поверну́тися. Та відновляється в мені Невигасна й воскресна Мого кохання чистота (Д. Павличко); Цікавість до справи поновилася; Цей безсмертний твір ["Запорожці"].. допомагав пробуджуватись глибоким патріотичним почуттям у нашого народу (І. Шаповал); Відродяться в душах людських світлі, добрі поривання (з журналу); Він чув, як мимоволі якась тепла струя звільна виринає і лагодить біль у його нутрі, як оживає чуття (І. Франко); В останні два роки надії трохи оживилися: цензура немов утомилася забороняти і пустила торік щось 10 брошурок (М. Коцюбинський); В душу думка про кохану повертає (В. Мисик); До нього знову повертається самовпевненість (М. Стельмах).

ВІДНО́ВЛЮВАТИСЯ (про людський організм, фізичні та ін. властивості людини - набувати попереднього вигляду, стану), ВІДНОВЛЯ́ТИСЯ, ПОНО́ВЛЮВАТИСЯ, ПОНОВЛЯ́ТИСЯ, ВІДРО́ДЖУВАТИСЯ, ОЖИВА́ТИ, ПОВЕРТА́ТИ, ПОВЕРТА́ТИСЯ. - Док.: віднови́тися, понови́тися, відроди́тися, ожи́ти, поверну́ти, поверну́тися. Поступово пульс у нього почав відновлюватись (О. Довженко); Пам’ять про пережите поновилася; Вона немов відродилася наново, віддихує глибоко (О. Кобилянська); Розбиває [орел серце Прометея], та не вип’є Живущої крові, - Воно знову оживає (Т. Шевченко); Здоров’я повертало до Остапа поволі (М. Коцюбинський); Коли вийшли на плесо, до лоцманів знову повернулась бадьорість (Я. Баш).

ОЖИВА́ТИ (про природу після зими), ПРОБУ́ДЖУВАТИСЯ, ПРОКИДА́ТИСЯ, БУДИ́ТИСЯ, ПРОСИПА́ТИСЯ, ПРОСИНА́ТИСЯ, ВІДРО́ДЖУВАТИСЯ, ВІДЖИВА́ТИ, ВОСКРЕСА́ТИ, ВІДЖИВА́ТИСЯ, ОЖИВА́ТИСЯдіал. - Док.: ожи́ти, пробуди́тися, проки́нутися, збуди́тися, просну́тися, відроди́тися, віджи́ти, воскре́снути, відживи́тися, оживи́тися. Настає весна. Все оживає, радіє (Панас Мирний); За яких-небудь кілька днів усе прийшло в рух, відтавало, пробуджувалось, овіяне теплим вітром (О. Гончар); Повесні тане сніг і починає прокидатися земля після зимового сну (О. Іваненко); Природа просипається від зимового сну (О. Донченко); Весна!.. Відживає і небо й земля - Квітки на землі, а на небі проміння (Б. Грінченко); Найчарівнішою, найжаданішою для серця хлібороба завжди була весна, з життєдайним теплом якої воскресала завмерла природа (з науково-популярної літератури); - Співай же за мною Про те, як весною Усе відживається знов (Леся Українка); Тануть сніг почав поволі. Всі дерева оживились, Перші проліски з’явились (В. Іванович).

ОЖИВА́ТИ (виникати, з’являтися знову в пам’яті, уяві - про минуле, забуте, мрії і т. ін.), ВОСКРЕСА́ТИ, ВІДРО́ДЖУВАТИСЯ, ПОСТАВА́ТИ, ВІДЖИВА́ТИ. - Док.: ожи́ти, воскре́снути, відроди́тися, поста́ти, віджи́ти. В уяві моїй постає, ожива незабутній Устименко Валя (І. Гончаренко); Я пильно стежила за всіма його рухами, як бувало давно, за шкільною партою, і скільки найкращих спогадів воскресало враз! (О. Гуреїв); Герої та вожді, так як і всі, фізично умирають. Але діяння героїв, увійшовши в свідомість мас, відроджуються, як живі (П. Тичина); Давно пережиті дні й події зачали відживати (Н. Кобринська). - Пор. уявля́тися.

ВІДНО́ВЛЮВАТИСЯ (про думки, почуття тощо - появлятися знову, виявлятися з новою силою), ВІДНОВЛЯ́ТИСЯ, ПОНО́ВЛЮВАТИСЯ, ПОНОВЛЯ́ТИСЯ, ПРОБУ́ДЖУВАТИСЯ, ВІДРО́ДЖУВАТИСЯ, ОЖИВА́ТИ, ОЖИВЛЯ́ТИСЯ, ПОВЕРТА́ТИ, ПОВЕРТА́ТИСЯ. - Док.: віднови́тися, понови́тися, пробуди́тися, відроди́тися, ожи́ти, оживи́тися, поверну́ти, поверну́тися. Та відновляється в мені Невигасна й воскресна Мого кохання чистота (Д. Павличко); Цікавість до справи поновилася; Цей безсмертний твір ["Запорожці"].. допомагав пробуджуватись глибоким патріотичним почуттям у нашого народу (І. Шаповал); Відродяться в душах людських світлі, добрі поривання (з журналу); Він чув, як мимоволі якась тепла струя звільна виринає і лагодить біль у його нутрі, як оживає чуття (І. Франко); В останні два роки надії трохи оживилися: цензура немов утомилася забороняти і пустила торік щось 10 брошурок (М. Коцюбинський); В душу думка про кохану повертає (В. Мисик); До нього знову повертається самовпевненість (М. Стельмах).

ВІДНО́ВЛЮВАТИСЯ (про людський організм, фізичні та ін. властивості людини - набувати попереднього вигляду, стану), ВІДНОВЛЯ́ТИСЯ, ПОНО́ВЛЮВАТИСЯ, ПОНОВЛЯ́ТИСЯ, ВІДРО́ДЖУВАТИСЯ, ОЖИВА́ТИ, ПОВЕРТА́ТИ, ПОВЕРТА́ТИСЯ. - Док.: віднови́тися, понови́тися, відроди́тися, ожи́ти, поверну́ти, поверну́тися. Поступово пульс у нього почав відновлюватись (О. Довженко); Пам’ять про пережите поновилася; Вона немов відродилася наново, віддихує глибоко (О. Кобилянська); Розбиває [орел серце Прометея], та не вип’є Живущої крові, - Воно знову оживає (Т. Шевченко); Здоров’я повертало до Остапа поволі (М. Коцюбинський); Коли вийшли на плесо, до лоцманів знову повернулась бадьорість (Я. Баш).

ОЖИВА́ТИ (про природу після зими), ПРОБУ́ДЖУВАТИСЯ, ПРОКИДА́ТИСЯ, БУДИ́ТИСЯ, ПРОСИПА́ТИСЯ, ПРОСИНА́ТИСЯ, ВІДРО́ДЖУВАТИСЯ, ВІДЖИВА́ТИ, ВОСКРЕСА́ТИ, ВІДЖИВА́ТИСЯ, ОЖИВА́ТИСЯдіал. - Док.: ожи́ти, пробуди́тися, проки́нутися, збуди́тися, просну́тися, відроди́тися, віджи́ти, воскре́снути, відживи́тися, оживи́тися. Настає весна. Все оживає, радіє (Панас Мирний); За яких-небудь кілька днів усе прийшло в рух, відтавало, пробуджувалось, овіяне теплим вітром (О. Гончар); Повесні тане сніг і починає прокидатися земля після зимового сну (О. Іваненко); Природа просипається від зимового сну (О. Донченко); Весна!.. Відживає і небо й земля - Квітки на землі, а на небі проміння (Б. Грінченко); Найчарівнішою, найжаданішою для серця хлібороба завжди була весна, з життєдайним теплом якої воскресала завмерла природа (з науково-популярної літератури); - Співай же за мною Про те, як весною Усе відживається знов (Леся Українка); Тануть сніг почав поволі. Всі дерева оживились, Перші проліски з’явились (В. Іванович).

ОЖИВА́ТИ (виникати, з’являтися знову в пам’яті, уяві - про минуле, забуте, мрії і т. ін.), ВОСКРЕСА́ТИ, ВІДРО́ДЖУВАТИСЯ, ПОСТАВА́ТИ, ВІДЖИВА́ТИ. - Док.: ожи́ти, воскре́снути, відроди́тися, поста́ти, віджи́ти. В уяві моїй постає, ожива незабутній Устименко Валя (І. Гончаренко); Я пильно стежила за всіма його рухами, як бувало давно, за шкільною партою, і скільки найкращих спогадів воскресало враз! (О. Гуреїв); Герої та вожді, так як і всі, фізично умирають. Але діяння героїв, увійшовши в свідомість мас, відроджуються, як живі (П. Тичина); Давно пережиті дні й події зачали відживати (Н. Кобринська). - Пор. уявля́тися.