-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив відро́джувати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   відро́джуймо
2 особа відро́джуй відро́джуйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа відро́джуватиму відро́джуватимемо, відро́джуватимем
2 особа відро́джуватимеш відро́джуватимете
3 особа відро́джуватиме відро́джуватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа відро́джую відро́джуємо, відро́джуєм
2 особа відро́джуєш відро́джуєте
3 особа відро́джує відро́джують
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
відро́джуючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. відро́джував відро́джували
жін. р. відро́джувала
сер. р. відро́джувало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
відро́джуваний
Безособова форма
відро́джувано
Дієприслівник
відро́джувавши

Словник синонімів

ВІДБУДО́ВУВАТИ (приводити до попереднього стану що-небудь пошкоджене, зруйноване), ВІДНО́ВЛЮВАТИ, ВІДНОВЛЯ́ТИ, ВІДРО́ДЖУВАТИ, ПОНО́ВЛЮВАТИ, ПОНОВЛЯ́ТИ, ВОСКРЕША́ТИуроч. - Док.: відбудува́ти, віднови́ти, відроди́ти, понови́ти, воскреси́ти. Ми поздоровляємо всіх, хто відроджував зруйновані міста й села, відбудовував народне господарство (з журналу); Скільки ран і руїн ти [Білорусія].. зазнала, А воскресла - і відновлюєш села, будуєш міста (М. Рильський); Її [фортецю] недавно поновили після жахливої пожежі (З. Тулуб); Ми Дніпробуд з руїн воскресили (П. Дорошенко).
ОЖИВЛЯ́ТИ (виводити із стану фізичного і духовного пригнічення, занепаду), ВІДРО́ДЖУВАТИ, ОБНОВЛЯ́ТИ[ОНОВЛЯ́ТИ], ОБНО́ВЛЮВАТИ[ОНО́ВЛЮВАТИ], ВІДЖИВЛЯ́ТИ, ОСВІЖА́ТИ, ОСВІ́ЖУВАТИрідше,ВОСКРЕША́ТИуроч.,ОЖИ́ВЛЮВАТИрідше,ЖИВОТВОРИ́ТИпоет. - Док.: оживи́ти, відроди́ти, обновити[онови́ти], відживи́ти, освіжи́ти, воскреси́ти. Земля оживила Мар’яна, тільки надовго забрала пісню і слух (М. Стельмах); Журлива мелодія наповнює душу невиразним щастям, щастям життя, існування... Не будить вона зверхніх згадок, не малює ніяких образів, а тільки щастям наповняє всього, живить і відроджує (Г. Хоткевич); - Спасибі, Ольго Іванівно, що принесли листа сюди, - промовила Надя, - мене наче обновило всю (Д. Ткач); Голосок синиці душу всю у мене оновив (М. Рильський); Борис тепер сидів спокійний; розмова освіжила його, вивела його на живу колію (І. Франко); [Чернишевський:] Ми з вами лиш для бою, А не для щастя послані в народ. [Шевченко:] Спасибі вам, мене ви воскресили, І я клянусь, - віддам останні сили На боротьбу з насильством віковим! (І. Кочерга); Знов оживлює мене дух першого жару до праці (Уляна Кравченко); Найкращий дар землі, найкраще Палання сонця в них [гронах] горить, Щоб нам вино животворяще Могло серця животворить (Л. Первомайський).
ОЖИВЛЯ́ТИ (відтворювати знову в пам’яті - про минуле, забуте, мрії, чий-небудь образ і т. ін.), ВІДЖИВЛЯ́ТИ, ВІДСВІ́ЖУВАТИ, ВІДРО́ДЖУВАТИ, ВІДНО́ВЛЮВАТИ, ОЖИ́ВЛЮВАТИрідше,ВОСКРЕША́ТИуроч. - Док.: оживи́ти, відживи́ти, відсвіжи́ти, відроди́ти, віднови́ти, воскреси́ти. Несподівана зустріч з Сергієм Рудем оживила в пам’яті Олега Івановича тяжкий випадок з його життя (С. Голованівський); - А ви що ж думали? Що ми без жінки заходились "відживляти давні спогади" (Леся Українка); Виборов відсвіжує у своїй пам’яті послідовно ту сумну подію (В. Гжицький); Згадка про мур відродила спомини й про всі інші таємниці місцевого життя (Ю. Смолич); Для Бальзака в ці хвилини скрипка, скорена рукою старого кріпака, відновлювала давнє і незабутнє (Н. Рибак); Багато імен стерлося з пам’яті [вчителя], уява воскрешала тільки поодинокі обличчя (О. Слісаренко). - Пор. згада́ти.

Словник відмінків

Інфінітив відро́джувати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   відро́джуймо
2 особа відро́джуй відро́джуйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа відро́джуватиму відро́джуватимемо, відро́джуватимем
2 особа відро́джуватимеш відро́джуватимете
3 особа відро́джуватиме відро́джуватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа відро́джую відро́джуємо, відро́джуєм
2 особа відро́джуєш відро́джуєте
3 особа відро́джує відро́джують
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
відро́джуючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. відро́джував відро́джували
жін. р. відро́джувала
сер. р. відро́джувало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
відро́джуваний
Безособова форма
відро́джувано
Дієприслівник
відро́джувавши

Словник синонімів

ВІДБУДО́ВУВАТИ (приводити до попереднього стану що-небудь пошкоджене, зруйноване), ВІДНО́ВЛЮВАТИ, ВІДНОВЛЯ́ТИ, ВІДРО́ДЖУВАТИ, ПОНО́ВЛЮВАТИ, ПОНОВЛЯ́ТИ, ВОСКРЕША́ТИуроч. - Док.: відбудува́ти, віднови́ти, відроди́ти, понови́ти, воскреси́ти. Ми поздоровляємо всіх, хто відроджував зруйновані міста й села, відбудовував народне господарство (з журналу); Скільки ран і руїн ти [Білорусія].. зазнала, А воскресла - і відновлюєш села, будуєш міста (М. Рильський); Її [фортецю] недавно поновили після жахливої пожежі (З. Тулуб); Ми Дніпробуд з руїн воскресили (П. Дорошенко).
ОЖИВЛЯ́ТИ (виводити із стану фізичного і духовного пригнічення, занепаду), ВІДРО́ДЖУВАТИ, ОБНОВЛЯ́ТИ[ОНОВЛЯ́ТИ], ОБНО́ВЛЮВАТИ[ОНО́ВЛЮВАТИ], ВІДЖИВЛЯ́ТИ, ОСВІЖА́ТИ, ОСВІ́ЖУВАТИрідше,ВОСКРЕША́ТИуроч.,ОЖИ́ВЛЮВАТИрідше,ЖИВОТВОРИ́ТИпоет. - Док.: оживи́ти, відроди́ти, обновити[онови́ти], відживи́ти, освіжи́ти, воскреси́ти. Земля оживила Мар’яна, тільки надовго забрала пісню і слух (М. Стельмах); Журлива мелодія наповнює душу невиразним щастям, щастям життя, існування... Не будить вона зверхніх згадок, не малює ніяких образів, а тільки щастям наповняє всього, живить і відроджує (Г. Хоткевич); - Спасибі, Ольго Іванівно, що принесли листа сюди, - промовила Надя, - мене наче обновило всю (Д. Ткач); Голосок синиці душу всю у мене оновив (М. Рильський); Борис тепер сидів спокійний; розмова освіжила його, вивела його на живу колію (І. Франко); [Чернишевський:] Ми з вами лиш для бою, А не для щастя послані в народ. [Шевченко:] Спасибі вам, мене ви воскресили, І я клянусь, - віддам останні сили На боротьбу з насильством віковим! (І. Кочерга); Знов оживлює мене дух першого жару до праці (Уляна Кравченко); Найкращий дар землі, найкраще Палання сонця в них [гронах] горить, Щоб нам вино животворяще Могло серця животворить (Л. Первомайський).
ОЖИВЛЯ́ТИ (відтворювати знову в пам’яті - про минуле, забуте, мрії, чий-небудь образ і т. ін.), ВІДЖИВЛЯ́ТИ, ВІДСВІ́ЖУВАТИ, ВІДРО́ДЖУВАТИ, ВІДНО́ВЛЮВАТИ, ОЖИ́ВЛЮВАТИрідше,ВОСКРЕША́ТИуроч. - Док.: оживи́ти, відживи́ти, відсвіжи́ти, відроди́ти, віднови́ти, воскреси́ти. Несподівана зустріч з Сергієм Рудем оживила в пам’яті Олега Івановича тяжкий випадок з його життя (С. Голованівський); - А ви що ж думали? Що ми без жінки заходились "відживляти давні спогади" (Леся Українка); Виборов відсвіжує у своїй пам’яті послідовно ту сумну подію (В. Гжицький); Згадка про мур відродила спомини й про всі інші таємниці місцевого життя (Ю. Смолич); Для Бальзака в ці хвилини скрипка, скорена рукою старого кріпака, відновлювала давнє і незабутнє (Н. Рибак); Багато імен стерлося з пам’яті [вчителя], уява воскрешала тільки поодинокі обличчя (О. Слісаренко). - Пор. згада́ти.