-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив відробля́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   відробля́ймо
2 особа відробля́й відробля́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа відробля́тиму відробля́тимемо, відробля́тимем
2 особа відробля́тимеш відробля́тимете
3 особа відробля́тиме відробля́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа відробля́ю відробля́ємо, відробля́єм
2 особа відробля́єш відробля́єте
3 особа відробля́є відробля́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
відробля́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. відробля́в відробля́ли
жін. р. відробля́ла
сер. р. відробля́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
відробля́вши

Словник синонімів

ВІДРОБЛЯ́ТИ (виконувати певну роботу за що-небудь одержане, позичене; працею віддавати борг), ВІДПРАЦЬО́ВУВАТИ, ВІДПРЯДА́ТИзаст. (віддавати борг прядінням); ВІДСА́ПУВАТИзаст. (віддавати борг сапанням); ВІДШИВА́ТИзаст. (віддавати борг шиючи). - Док.: відроби́ти, відпрацюва́ти, відпря́сти, відсапа́ти, відши́ти. На його поле вийшли люди, які були винні - хто гроші, хто борошно, а тепер відробляли (І. Муратов); [Варка:] Ти ж казав, що вже нічого не винен йому, що відробив? (М. Кропивницький); Дайте на подать п’ять карбованців, а я вам, пане, з дітьми відсапаю (Словник Б. Грінченка); Сестро моя, сестро, де ти його брала? Чи ти одшивала, чи ти одпрядала? (Словник Б. Грінченка).