-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив відроби́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   відробі́мо, відробі́м
2 особа відроби́ відробі́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа відроблю́ відро́бимо, відро́бим
2 особа відро́биш відро́бите
3 особа відро́бить відро́блять
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. відроби́в відроби́ли
жін.р. відроби́ла
сер.р. відроби́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
відро́блений
Безособова форма
відро́блено
Дієприслівник
відроби́вши

Словник синонімів

ВІДПРАЦЮВА́ТИ (провести в праці якийсь час, закінчити працювати); ВІДРОБИ́ТИ, ВІДСЛУЖИ́ТИ (пробути якийсь час на службі); ВІДБУ́ТИ (виконати протягом якогось часу певну роботу, повинність, обов’язок); ВИ́БУТИ (прожити або перебути в роботі де-небудь певний час). - Люди відпрацювали вісім годин і - додому. А батько ще мотається (П. Автомонов); [Наташа:] Ти в школі життя по книжках вивчала, а я після десятирічки два роки токарем у РТС відробила (М. Зарудний); Був цей Лигун старший за Івана, давно вже відслужив строк в армії, але й досі парубкував (М. Чабанівський); Потім він служив у війську, відбув італійську кампанію 1859 р. (І. Франко); Як настановляли соцьких та вибрали Кирила, то він ніколи й не перемінявся. Другі аби рік вибути - зараз і одпрохуються; а він - ні (Панас Мирний).
ВІДРОБЛЯ́ТИ (виконувати певну роботу за що-небудь одержане, позичене; працею віддавати борг), ВІДПРАЦЬО́ВУВАТИ, ВІДПРЯДА́ТИзаст. (віддавати борг прядінням); ВІДСА́ПУВАТИзаст. (віддавати борг сапанням); ВІДШИВА́ТИзаст. (віддавати борг шиючи). - Док.: відроби́ти, відпрацюва́ти, відпря́сти, відсапа́ти, відши́ти. На його поле вийшли люди, які були винні - хто гроші, хто борошно, а тепер відробляли (І. Муратов); [Варка:] Ти ж казав, що вже нічого не винен йому, що відробив? (М. Кропивницький); Дайте на подать п’ять карбованців, а я вам, пане, з дітьми відсапаю (Словник Б. Грінченка); Сестро моя, сестро, де ти його брала? Чи ти одшивала, чи ти одпрядала? (Словник Б. Грінченка).

Словник відмінків

Інфінітив відроби́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   відробі́мо, відробі́м
2 особа відроби́ відробі́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа відроблю́ відро́бимо, відро́бим
2 особа відро́биш відро́бите
3 особа відро́бить відро́блять
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. відроби́в відроби́ли
жін.р. відроби́ла
сер.р. відроби́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
відро́блений
Безособова форма
відро́блено
Дієприслівник
відроби́вши

Словник синонімів

ВІДПРАЦЮВА́ТИ (провести в праці якийсь час, закінчити працювати); ВІДРОБИ́ТИ, ВІДСЛУЖИ́ТИ (пробути якийсь час на службі); ВІДБУ́ТИ (виконати протягом якогось часу певну роботу, повинність, обов’язок); ВИ́БУТИ (прожити або перебути в роботі де-небудь певний час). - Люди відпрацювали вісім годин і - додому. А батько ще мотається (П. Автомонов); [Наташа:] Ти в школі життя по книжках вивчала, а я після десятирічки два роки токарем у РТС відробила (М. Зарудний); Був цей Лигун старший за Івана, давно вже відслужив строк в армії, але й досі парубкував (М. Чабанівський); Потім він служив у війську, відбув італійську кампанію 1859 р. (І. Франко); Як настановляли соцьких та вибрали Кирила, то він ніколи й не перемінявся. Другі аби рік вибути - зараз і одпрохуються; а він - ні (Панас Мирний).
ВІДРОБЛЯ́ТИ (виконувати певну роботу за що-небудь одержане, позичене; працею віддавати борг), ВІДПРАЦЬО́ВУВАТИ, ВІДПРЯДА́ТИзаст. (віддавати борг прядінням); ВІДСА́ПУВАТИзаст. (віддавати борг сапанням); ВІДШИВА́ТИзаст. (віддавати борг шиючи). - Док.: відроби́ти, відпрацюва́ти, відпря́сти, відсапа́ти, відши́ти. На його поле вийшли люди, які були винні - хто гроші, хто борошно, а тепер відробляли (І. Муратов); [Варка:] Ти ж казав, що вже нічого не винен йому, що відробив? (М. Кропивницький); Дайте на подать п’ять карбованців, а я вам, пане, з дітьми відсапаю (Словник Б. Грінченка); Сестро моя, сестро, де ти його брала? Чи ти одшивала, чи ти одпрядала? (Словник Б. Грінченка).