відрихтувати 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив відрихтува́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   відрихту́ймо
2 особа відрихту́й відрихту́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа відрихту́ю відрихту́ємо, відрихту́єм
2 особа відрихту́єш відрихту́єте
3 особа відрихту́є відрихту́ють
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. відрихтува́в відрихтува́ли
жін.р. відрихтува́ла
сер.р. відрихтува́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
відрихто́ваний
Безособова форма
відрихто́вано
Дієприслівник
відрихтува́вши