відринутий 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний відри́нутий відри́нута відри́нуте відри́нуті
родовий відри́нутого відри́нутої відри́нутого відри́нутих
давальний відри́нутому відри́нутій відри́нутому відри́нутим
знахідний відри́нутий, відри́нутого відри́нуту відри́нуте відри́нуті, відри́нутих
орудний відри́нутим відри́нутою відри́нутим відри́нутими
місцевий на/у відри́нутому, відри́нутім на/у відри́нутій на/у відри́нутому, відри́нутім на/у відри́нутих
відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний відри́нутий відри́нута відри́нуте відри́нуті
родовий відри́нутого відри́нутої відри́нутого відри́нутих
давальний відри́нутому відри́нутій відри́нутому відри́нутим
знахідний відри́нутий, відри́нутого відри́нуту відри́нуте відри́нуті, відри́нутих
орудний відри́нутим відри́нутою відри́нутим відри́нутими
місцевий на/у відри́нутому, відри́нутім на/у відри́нутій на/у відри́нутому, відри́нутім на/у відри́нутих