-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив відри́гувати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   відри́гуймо
2 особа відри́гуй відри́гуйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа відри́гуватиму відри́гуватимемо, відри́гуватимем
2 особа відри́гуватимеш відри́гуватимете
3 особа відри́гуватиме відри́гуватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа відри́гую відри́гуємо, відри́гуєм
2 особа відри́гуєш відри́гуєте
3 особа відри́гує відри́гують
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
відри́гуючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. відри́гував відри́гували
жін. р. відри́гувала
сер. р. відри́гувало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
відри́гуваний
Безособова форма
відри́гувано
Дієприслівник
відри́гувавши

Словник синонімів

ВІДРИ́ГУВАТИ (виділяти через рот із стравоходу або шлунка повітря, їжу), ЗРИ́ГУВАТИ. - Док.: відригну́ти, зригну́ти. Дехто вже наївся й тільки злегенька відригує (Г. Хоткевич); Смачно плямкав, сопів [Ситник], зригував, мов жирний гусак (П. Загребельний).