відригуваний 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний відри́гуваний відри́гувана відри́гуване відри́гувані
родовий відри́гуваного відри́гуваної відри́гуваного відри́гуваних
давальний відри́гуваному відри́гуваній відри́гуваному відри́гуваним
знахідний відри́гуваний, відри́гуваного відри́гувану відри́гуване відри́гувані, відри́гуваних
орудний відри́гуваним відри́гуваною відри́гуваним відри́гуваними
місцевий на/у відри́гуваному, відри́гуванім на/у відри́гуваній на/у відри́гуваному, відри́гуванім на/у відри́гуваних