відригати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | відрига́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | відрига́ймо | |
| 2 особа | відрига́й | відрига́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відрига́тиму | відрига́тимемо, відрига́тимем |
| 2 особа | відрига́тимеш | відрига́тимете |
| 3 особа | відрига́тиме | відрига́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відрига́ю | відрига́ємо, відрига́єм |
| 2 особа | відрига́єш | відрига́єте |
| 3 особа | відрига́є | відрига́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| відрига́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | відрига́в | відрига́ли |
| жін. р. | відрига́ла | |
| сер. р. | відрига́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| відрига́вши | ||