відривний 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний відривни́й відривна́ відривне́ відривні́
родовий відривно́го відривно́ї відривно́го відривни́х
давальний відривно́му відривні́й відривно́му відривни́м
знахідний відривни́й відривну́ відривне́ відривні́
орудний відривни́м відривно́ю відривни́м відривни́ми
місцевий на/у відривно́му, відривні́м на/у відривні́й на/у відривно́му, відривні́м на/у відривни́х