відрекомендований 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний відрекомендо́ваний відрекомендо́вана відрекомендо́ване відрекомендо́вані
родовий відрекомендо́ваного відрекомендо́ваної відрекомендо́ваного відрекомендо́ваних
давальний відрекомендо́ваному відрекомендо́ваній відрекомендо́ваному відрекомендо́ваним
знахідний відрекомендо́ваний, відрекомендо́ваного відрекомендо́вану відрекомендо́ване відрекомендо́вані, відрекомендо́ваних
орудний відрекомендо́ваним відрекомендо́ваною відрекомендо́ваним відрекомендо́ваними
місцевий на/у відрекомендо́ваному, відрекомендо́ванім на/у відрекомендо́ваній на/у відрекомендо́ваному, відрекомендо́ванім на/у відрекомендо́ваних
відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний відрекомендо́ваний відрекомендо́вана відрекомендо́ване відрекомендо́вані
родовий відрекомендо́ваного відрекомендо́ваної відрекомендо́ваного відрекомендо́ваних
давальний відрекомендо́ваному відрекомендо́ваній відрекомендо́ваному відрекомендо́ваним
знахідний відрекомендо́ваний, відрекомендо́ваного відрекомендо́вану відрекомендо́ване відрекомендо́вані, відрекомендо́ваних
орудний відрекомендо́ваним відрекомендо́ваною відрекомендо́ваним відрекомендо́ваними
місцевий на/у відрекомендо́ваному, відрекомендо́ванім на/у відрекомендо́ваній на/у відрекомендо́ваному, відрекомендо́ванім на/у відрекомендо́ваних