-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив відрахува́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   відраху́ймо
2 особа відраху́й відраху́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа відраху́ю відраху́ємо, відраху́єм
2 особа відраху́єш відраху́єте
3 особа відраху́є відраху́ють
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. відрахува́в відрахува́ли
жін.р. відрахува́ла
сер.р. відрахува́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
відрахо́ваний
Безособова форма
відрахо́вано
Дієприслівник
відрахува́вши

Словник синонімів

ВИРАХО́ВУВАТИ (утримувати певну суму з заробітної плати тощо), ВИЛІ́ЧУВАТИ, ВІДРАХО́ВУВАТИ, ВИВЕРТА́ТИрозм., ВІДВЕРТА́ТИрозм. - Док.: ви́рахувати, ви́лічити, відрахува́ти, ви́вернути, відверну́ти. - Він вираховує з мене за кожного барана й кожну ярочку, загризену вовками (З. Тулуб); Вилічив [пан] за всі дні, коли бурлаки були слабі й не були на роботі (І. Нечуй-Левицький); [Берчиха:] Боронь Боже! Щоб я брала з тебе гроші? Щоб я вивертала з тебе за Степана? (Л. Яновська); Іду повз пана: "Дайте ж, - кажу, - хоч за півмісяця, коли за місяць одвертаєте" (А. Тесленко).
ВІДРАХО́ВУВАТИ (внаслідок підрахунку відокремлювати частину від чого-небудь),ВІДЛІ́ЧУВАТИ. - Док.: відрахува́ти, відлічи́ти. Вона вийняла паку банкнотів і відрахувала потрібну суму (Ю. Смолич); Гессен уже, тикаючи нагаєм, відраховує, відділяє з гурту кільканадцятеро найкрутов’язіших, шикує в два ряди (О. Гончар); Дістала тітка Мокрина з скрині калиточку, відлічила десятку (Марко Вовчок).
ЗВІЛЬНЯ́ТИ (з роботи, посади); РОЗРАХО́ВУВАТИ (видавши платню); СКОРО́ЧУВАТИ (у зв’язку зі скороченням кількості працюючих); ВИГАНЯ́ТИрозм.,ВИГО́НИТИрозм.,ПРОГАНЯ́ТИрозм.,ВИТУ́РЮВАТИрозм.,ВИТУРЯ́ТИрозм. (проти бажання або за якусь провинність); ЗНІМА́ТИ, УСУВА́ТИ (з посади); ВИКЛЮЧА́ТИ, ВІДРАХО́ВУВАТИ (перев. з навчального закладу); СПИ́СУВАТИ (у запас або зі складу екіпажу корабля). - Док.: звільни́ти, розрахува́ти, скороти́ти, ви́гнати, прогна́ти, ви́турити[ви́турлити], зня́ти, усу́нути, ви́ключити, відрахува́ти, списа́ти. За грубість з абонентом її слід було навіть звільнити з роботи (С. Журахович); - Працювать, - кажу, - не буду. Розраховуйте! І все!.. (С. Олійник); - Хіба це моє діло? Я машину повинен знати і край... А вони кондукторшускоротили! (В. Кучер); Тепер губернатор напевне вижене з служби, а директор виключить Дорю [з гімназії] (М. Коцюбинський); До камери хтось приніс підтвердження, що "таки да" зняли Єжова (І. Багряний); Щербаня як порушника наказом капітана списали з судна (С. Олійник).

Словник відмінків

Інфінітив відрахува́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   відраху́ймо
2 особа відраху́й відраху́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа відраху́ю відраху́ємо, відраху́єм
2 особа відраху́єш відраху́єте
3 особа відраху́є відраху́ють
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. відрахува́в відрахува́ли
жін.р. відрахува́ла
сер.р. відрахува́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
відрахо́ваний
Безособова форма
відрахо́вано
Дієприслівник
відрахува́вши

Словник синонімів

ВИРАХО́ВУВАТИ (утримувати певну суму з заробітної плати тощо), ВИЛІ́ЧУВАТИ, ВІДРАХО́ВУВАТИ, ВИВЕРТА́ТИрозм., ВІДВЕРТА́ТИрозм. - Док.: ви́рахувати, ви́лічити, відрахува́ти, ви́вернути, відверну́ти. - Він вираховує з мене за кожного барана й кожну ярочку, загризену вовками (З. Тулуб); Вилічив [пан] за всі дні, коли бурлаки були слабі й не були на роботі (І. Нечуй-Левицький); [Берчиха:] Боронь Боже! Щоб я брала з тебе гроші? Щоб я вивертала з тебе за Степана? (Л. Яновська); Іду повз пана: "Дайте ж, - кажу, - хоч за півмісяця, коли за місяць одвертаєте" (А. Тесленко).
ВІДРАХО́ВУВАТИ (внаслідок підрахунку відокремлювати частину від чого-небудь),ВІДЛІ́ЧУВАТИ. - Док.: відрахува́ти, відлічи́ти. Вона вийняла паку банкнотів і відрахувала потрібну суму (Ю. Смолич); Гессен уже, тикаючи нагаєм, відраховує, відділяє з гурту кільканадцятеро найкрутов’язіших, шикує в два ряди (О. Гончар); Дістала тітка Мокрина з скрині калиточку, відлічила десятку (Марко Вовчок).
ЗВІЛЬНЯ́ТИ (з роботи, посади); РОЗРАХО́ВУВАТИ (видавши платню); СКОРО́ЧУВАТИ (у зв’язку зі скороченням кількості працюючих); ВИГАНЯ́ТИрозм.,ВИГО́НИТИрозм.,ПРОГАНЯ́ТИрозм.,ВИТУ́РЮВАТИрозм.,ВИТУРЯ́ТИрозм. (проти бажання або за якусь провинність); ЗНІМА́ТИ, УСУВА́ТИ (з посади); ВИКЛЮЧА́ТИ, ВІДРАХО́ВУВАТИ (перев. з навчального закладу); СПИ́СУВАТИ (у запас або зі складу екіпажу корабля). - Док.: звільни́ти, розрахува́ти, скороти́ти, ви́гнати, прогна́ти, ви́турити[ви́турлити], зня́ти, усу́нути, ви́ключити, відрахува́ти, списа́ти. За грубість з абонентом її слід було навіть звільнити з роботи (С. Журахович); - Працювать, - кажу, - не буду. Розраховуйте! І все!.. (С. Олійник); - Хіба це моє діло? Я машину повинен знати і край... А вони кондукторшускоротили! (В. Кучер); Тепер губернатор напевне вижене з служби, а директор виключить Дорю [з гімназії] (М. Коцюбинський); До камери хтось приніс підтвердження, що "таки да" зняли Єжова (І. Багряний); Щербаня як порушника наказом капітана списали з судна (С. Олійник).