-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | відрахо́вувати |
| | однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | відрахо́вуймо |
| 2 особа | відрахо́вуй | відрахо́вуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | відрахо́вуватиму | відрахо́вуватимемо, відрахо́вуватимем |
| 2 особа | відрахо́вуватимеш | відрахо́вуватимете |
| 3 особа | відрахо́вуватиме | відрахо́вуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | відрахо́вую | відрахо́вуємо, відрахо́вуєм |
| 2 особа | відрахо́вуєш | відрахо́вуєте |
| 3 особа | відрахо́вує | відрахо́вують |
| Активний дієприкметник |
| |
| Дієприслівник |
| відрахо́вуючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | відрахо́вував | відрахо́вували |
| жін. р. | відрахо́вувала |
| сер. р. | відрахо́вувало |
| Активний дієприкметник |
| |
| Пасивний дієприкметник |
| |
| Безособова форма |
| |
| Дієприслівник |
| відрахо́вувавши |
Словник синонімів
ВИРАХО́ВУВАТИ (утримувати певну суму з заробітної плати тощо), ВИЛІ́ЧУВАТИ, ВІДРАХО́ВУВАТИ, ВИВЕРТА́ТИ розм., ВІДВЕРТА́ТИ розм. - Док.: ви́рахувати, ви́лічити, відрахува́ти, ви́вернути, відверну́ти. - Він вираховує з мене за кожного барана й кожну ярочку, загризену вовками (З. Тулуб); Вилічив [пан] за всі дні, коли бурлаки були слабі й не були на роботі (І. Нечуй-Левицький); [Берчиха:] Боронь Боже! Щоб я брала з тебе гроші? Щоб я вивертала з тебе за Степана? (Л. Яновська); Іду повз пана: "Дайте ж, - кажу, - хоч за півмісяця, коли за місяць одвертаєте" (А. Тесленко).
ВІДРАХО́ВУВАТИ (внаслідок підрахунку відокремлювати частину від чого-небудь), ВІДЛІ́ЧУВАТИ. - Док.: відрахува́ти, відлічи́ти. Вона вийняла паку банкнотів і відрахувала потрібну суму (Ю. Смолич); Гессен уже, тикаючи нагаєм, відраховує, відділяє з гурту кільканадцятеро найкрутов’язіших, шикує в два ряди (О. Гончар); Дістала тітка Мокрина з скрині калиточку, відлічила десятку (Марко Вовчок).
ЗВІЛЬНЯ́ТИ (з роботи, посади); РОЗРАХО́ВУВАТИ (видавши платню); СКОРО́ЧУВАТИ (у зв’язку зі скороченням кількості працюючих); ВИГАНЯ́ТИ розм., ВИГО́НИТИ розм., ПРОГАНЯ́ТИ розм., ВИТУ́РЮВАТИ розм., ВИТУРЯ́ТИ розм. (проти бажання або за якусь провинність); ЗНІМА́ТИ, УСУВА́ТИ (з посади); ВИКЛЮЧА́ТИ, ВІДРАХО́ВУВАТИ (перев. з навчального закладу); СПИ́СУВАТИ (у запас або зі складу екіпажу корабля). - Док.: звільни́ти, розрахува́ти, скороти́ти, ви́гнати, прогна́ти, ви́турити [ви́турлити], зня́ти, усу́нути, ви́ключити, відрахува́ти, списа́ти. За грубість з абонентом її слід було навіть звільнити з роботи (С. Журахович); - Працювать, - кажу, - не буду. Розраховуйте! І все!.. (С. Олійник); - Хіба це моє діло? Я машину повинен знати і край... А вони кондукторшу скоротили! (В. Кучер); Тепер губернатор напевне вижене з служби, а директор виключить Дорю [з гімназії] (М. Коцюбинський); До камери хтось приніс підтвердження, що "таки да" зняли Єжова (І. Багряний); Щербаня як порушника наказом капітана списали з судна (С. Олійник).
Словник відмінків
| Інфінітив | відрахо́вувати |
| | однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | відрахо́вуймо |
| 2 особа | відрахо́вуй | відрахо́вуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | відрахо́вуватиму | відрахо́вуватимемо, відрахо́вуватимем |
| 2 особа | відрахо́вуватимеш | відрахо́вуватимете |
| 3 особа | відрахо́вуватиме | відрахо́вуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | відрахо́вую | відрахо́вуємо, відрахо́вуєм |
| 2 особа | відрахо́вуєш | відрахо́вуєте |
| 3 особа | відрахо́вує | відрахо́вують |
| Активний дієприкметник |
| |
| Дієприслівник |
| відрахо́вуючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | відрахо́вував | відрахо́вували |
| жін. р. | відрахо́вувала |
| сер. р. | відрахо́вувало |
| Активний дієприкметник |
| |
| Пасивний дієприкметник |
| |
| Безособова форма |
| |
| Дієприслівник |
| відрахо́вувавши |
Словник синонімів
ВИРАХО́ВУВАТИ (утримувати певну суму з заробітної плати тощо), ВИЛІ́ЧУВАТИ, ВІДРАХО́ВУВАТИ, ВИВЕРТА́ТИ розм., ВІДВЕРТА́ТИ розм. - Док.: ви́рахувати, ви́лічити, відрахува́ти, ви́вернути, відверну́ти. - Він вираховує з мене за кожного барана й кожну ярочку, загризену вовками (З. Тулуб); Вилічив [пан] за всі дні, коли бурлаки були слабі й не були на роботі (І. Нечуй-Левицький); [Берчиха:] Боронь Боже! Щоб я брала з тебе гроші? Щоб я вивертала з тебе за Степана? (Л. Яновська); Іду повз пана: "Дайте ж, - кажу, - хоч за півмісяця, коли за місяць одвертаєте" (А. Тесленко).
ВІДРАХО́ВУВАТИ (внаслідок підрахунку відокремлювати частину від чого-небудь), ВІДЛІ́ЧУВАТИ. - Док.: відрахува́ти, відлічи́ти. Вона вийняла паку банкнотів і відрахувала потрібну суму (Ю. Смолич); Гессен уже, тикаючи нагаєм, відраховує, відділяє з гурту кільканадцятеро найкрутов’язіших, шикує в два ряди (О. Гончар); Дістала тітка Мокрина з скрині калиточку, відлічила десятку (Марко Вовчок).
ЗВІЛЬНЯ́ТИ (з роботи, посади); РОЗРАХО́ВУВАТИ (видавши платню); СКОРО́ЧУВАТИ (у зв’язку зі скороченням кількості працюючих); ВИГАНЯ́ТИ розм., ВИГО́НИТИ розм., ПРОГАНЯ́ТИ розм., ВИТУ́РЮВАТИ розм., ВИТУРЯ́ТИ розм. (проти бажання або за якусь провинність); ЗНІМА́ТИ, УСУВА́ТИ (з посади); ВИКЛЮЧА́ТИ, ВІДРАХО́ВУВАТИ (перев. з навчального закладу); СПИ́СУВАТИ (у запас або зі складу екіпажу корабля). - Док.: звільни́ти, розрахува́ти, скороти́ти, ви́гнати, прогна́ти, ви́турити [ви́турлити], зня́ти, усу́нути, ви́ключити, відрахува́ти, списа́ти. За грубість з абонентом її слід було навіть звільнити з роботи (С. Журахович); - Працювать, - кажу, - не буду. Розраховуйте! І все!.. (С. Олійник); - Хіба це моє діло? Я машину повинен знати і край... А вони кондукторшу скоротили! (В. Кучер); Тепер губернатор напевне вижене з служби, а директор виключить Дорю [з гімназії] (М. Коцюбинський); До камери хтось приніс підтвердження, що "таки да" зняли Єжова (І. Багряний); Щербаня як порушника наказом капітана списали з судна (С. Олійник).