-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив відрахо́вувати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   відрахо́вуймо
2 особа відрахо́вуй відрахо́вуйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа відрахо́вуватиму відрахо́вуватимемо, відрахо́вуватимем
2 особа відрахо́вуватимеш відрахо́вуватимете
3 особа відрахо́вуватиме відрахо́вуватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа відрахо́вую відрахо́вуємо, відрахо́вуєм
2 особа відрахо́вуєш відрахо́вуєте
3 особа відрахо́вує відрахо́вують
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
відрахо́вуючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. відрахо́вував відрахо́вували
жін. р. відрахо́вувала
сер. р. відрахо́вувало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
відрахо́вувавши

Словник синонімів

ВИРАХО́ВУВАТИ (утримувати певну суму з заробітної плати тощо), ВИЛІ́ЧУВАТИ, ВІДРАХО́ВУВАТИ, ВИВЕРТА́ТИрозм., ВІДВЕРТА́ТИрозм. - Док.: ви́рахувати, ви́лічити, відрахува́ти, ви́вернути, відверну́ти. - Він вираховує з мене за кожного барана й кожну ярочку, загризену вовками (З. Тулуб); Вилічив [пан] за всі дні, коли бурлаки були слабі й не були на роботі (І. Нечуй-Левицький); [Берчиха:] Боронь Боже! Щоб я брала з тебе гроші? Щоб я вивертала з тебе за Степана? (Л. Яновська); Іду повз пана: "Дайте ж, - кажу, - хоч за півмісяця, коли за місяць одвертаєте" (А. Тесленко).
ВІДРАХО́ВУВАТИ (внаслідок підрахунку відокремлювати частину від чого-небудь),ВІДЛІ́ЧУВАТИ. - Док.: відрахува́ти, відлічи́ти. Вона вийняла паку банкнотів і відрахувала потрібну суму (Ю. Смолич); Гессен уже, тикаючи нагаєм, відраховує, відділяє з гурту кільканадцятеро найкрутов’язіших, шикує в два ряди (О. Гончар); Дістала тітка Мокрина з скрині калиточку, відлічила десятку (Марко Вовчок).
ЗВІЛЬНЯ́ТИ (з роботи, посади); РОЗРАХО́ВУВАТИ (видавши платню); СКОРО́ЧУВАТИ (у зв’язку зі скороченням кількості працюючих); ВИГАНЯ́ТИрозм.,ВИГО́НИТИрозм.,ПРОГАНЯ́ТИрозм.,ВИТУ́РЮВАТИрозм.,ВИТУРЯ́ТИрозм. (проти бажання або за якусь провинність); ЗНІМА́ТИ, УСУВА́ТИ (з посади); ВИКЛЮЧА́ТИ, ВІДРАХО́ВУВАТИ (перев. з навчального закладу); СПИ́СУВАТИ (у запас або зі складу екіпажу корабля). - Док.: звільни́ти, розрахува́ти, скороти́ти, ви́гнати, прогна́ти, ви́турити[ви́турлити], зня́ти, усу́нути, ви́ключити, відрахува́ти, списа́ти. За грубість з абонентом її слід було навіть звільнити з роботи (С. Журахович); - Працювать, - кажу, - не буду. Розраховуйте! І все!.. (С. Олійник); - Хіба це моє діло? Я машину повинен знати і край... А вони кондукторшускоротили! (В. Кучер); Тепер губернатор напевне вижене з служби, а директор виключить Дорю [з гімназії] (М. Коцюбинський); До камери хтось приніс підтвердження, що "таки да" зняли Єжова (І. Багряний); Щербаня як порушника наказом капітана списали з судна (С. Олійник).

Словник відмінків

Інфінітив відрахо́вувати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   відрахо́вуймо
2 особа відрахо́вуй відрахо́вуйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа відрахо́вуватиму відрахо́вуватимемо, відрахо́вуватимем
2 особа відрахо́вуватимеш відрахо́вуватимете
3 особа відрахо́вуватиме відрахо́вуватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа відрахо́вую відрахо́вуємо, відрахо́вуєм
2 особа відрахо́вуєш відрахо́вуєте
3 особа відрахо́вує відрахо́вують
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
відрахо́вуючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. відрахо́вував відрахо́вували
жін. р. відрахо́вувала
сер. р. відрахо́вувало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
відрахо́вувавши

Словник синонімів

ВИРАХО́ВУВАТИ (утримувати певну суму з заробітної плати тощо), ВИЛІ́ЧУВАТИ, ВІДРАХО́ВУВАТИ, ВИВЕРТА́ТИрозм., ВІДВЕРТА́ТИрозм. - Док.: ви́рахувати, ви́лічити, відрахува́ти, ви́вернути, відверну́ти. - Він вираховує з мене за кожного барана й кожну ярочку, загризену вовками (З. Тулуб); Вилічив [пан] за всі дні, коли бурлаки були слабі й не були на роботі (І. Нечуй-Левицький); [Берчиха:] Боронь Боже! Щоб я брала з тебе гроші? Щоб я вивертала з тебе за Степана? (Л. Яновська); Іду повз пана: "Дайте ж, - кажу, - хоч за півмісяця, коли за місяць одвертаєте" (А. Тесленко).
ВІДРАХО́ВУВАТИ (внаслідок підрахунку відокремлювати частину від чого-небудь),ВІДЛІ́ЧУВАТИ. - Док.: відрахува́ти, відлічи́ти. Вона вийняла паку банкнотів і відрахувала потрібну суму (Ю. Смолич); Гессен уже, тикаючи нагаєм, відраховує, відділяє з гурту кільканадцятеро найкрутов’язіших, шикує в два ряди (О. Гончар); Дістала тітка Мокрина з скрині калиточку, відлічила десятку (Марко Вовчок).
ЗВІЛЬНЯ́ТИ (з роботи, посади); РОЗРАХО́ВУВАТИ (видавши платню); СКОРО́ЧУВАТИ (у зв’язку зі скороченням кількості працюючих); ВИГАНЯ́ТИрозм.,ВИГО́НИТИрозм.,ПРОГАНЯ́ТИрозм.,ВИТУ́РЮВАТИрозм.,ВИТУРЯ́ТИрозм. (проти бажання або за якусь провинність); ЗНІМА́ТИ, УСУВА́ТИ (з посади); ВИКЛЮЧА́ТИ, ВІДРАХО́ВУВАТИ (перев. з навчального закладу); СПИ́СУВАТИ (у запас або зі складу екіпажу корабля). - Док.: звільни́ти, розрахува́ти, скороти́ти, ви́гнати, прогна́ти, ви́турити[ви́турлити], зня́ти, усу́нути, ви́ключити, відрахува́ти, списа́ти. За грубість з абонентом її слід було навіть звільнити з роботи (С. Журахович); - Працювать, - кажу, - не буду. Розраховуйте! І все!.. (С. Олійник); - Хіба це моє діло? Я машину повинен знати і край... А вони кондукторшускоротили! (В. Кучер); Тепер губернатор напевне вижене з служби, а директор виключить Дорю [з гімназії] (М. Коцюбинський); До камери хтось приніс підтвердження, що "таки да" зняли Єжова (І. Багряний); Щербаня як порушника наказом капітана списали з судна (С. Олійник).