-1-
прислівник
незмінювана словникова одиниця

Словник синонімів

ВІДРА́ЗУ (у той же час, дуже швидко після чогось), ЗРА́ЗУ[ІЗРА́ЗУ], ЗА́РАЗ, ЗА́РАЗ ЖЕ, МОМЕНТА́ЛЬНО, НЕГА́ЙНО, ПРОЖО́ГОМ[ПРОЖО́ГАрідше], ПРЯ́МО, НАРА́З, В ОДИ́Н РАЗ, ТУТ ЖЕ, ПРИТЬМО́М[ПРИТЬМА́]розм.Залишившись із Тимком наодинці, дівчина відразу перемінилася: із балакучої та веселої зробилася мовчазна і насторожена (Григорій Тютюнник); Задзеленчав дзвінок, шкільне подвір’я одразу спорожніло (О. Гончар); Вони обнялися, тітка Меланка з мамою, почоломкались, а потім зразу ж і заплакали (Є. Гуцало); Іноді шум цей немовби притихав, але ж ізразу відновлювався з новою силою (П. Тичина); Як тільки смеркне, то де тільки ходить товаряка коло лісу, зараз з чагарника десь візьметься вовк та й душить худобу (І. Нечуй-Левицький); Моментально я спинився на кілька метрів позаду шаланди, що пішла як скажена від попутного вітру (Ю. Яновський); Прийшли, взяли сіромаху Та й повезли з дому Пройдисвіта, волоцюгу ... Прямо до прийому (Т. Шевченко); Кров шугнула до голови й нараз відхлинула (В. Козаченко); - Хіба в земстві не ті люди, що й були? .. Хіба вони в один раз перемінилися (Панас Мирний); Промінь надії раптом засвітився в полковничих очах, але тут же згас (О. Довженко); Вони не бачили того, що трапилося на льоду. Почувся тріск, зойк. Притьмом обернулись (Ю. Збанацький).
ВІДРА́ЗУ (з самого початку, з першого разу; на перших порах), ЗРА́ЗУ[ІЗРА́ЗУ], СПОЧА́ТКУ, СПЕ́РШУ, СПЕРШ, СПЕ́РШЕдіал.,ЗА́РАЗрозм.Галина відразу пізнає запале, гостроносе, в хворобливих рум’янцях обличчя Григорія (М. Стельмах); Роман зразу пристав душею до тих книжок, любив їх читати (І. Нечуй-Левицький); Та буде сором, пане-брате, Коли б ти Солов’я ізразу не пізнав (Є. Гребінка); Треба було бачити, як молодо брався він спочатку за роботу (Г. Хоткевич); Славгородці навіть не впізнавали спершу самі себе, немов всі переродились (С. Васильченко); Злодій злодія зараз пізнає (прислів’я).
ВІДРА́ЗУ (за один раз, одним заходом, без перерви), ЗРА́ЗУ[ІЗРА́ЗУ]. Вхазяйстві ще стільки дірок, що не всі залатаєш відразу (М. Стельмах); Не все одразу дається, а потроху та помалу (прислів’я); Мовчав, хоч треба було питати, хоч треба було багато знати... Але поволі. Не все зразу (М. Коцюбинський).
ВІДРА́ЗУ (дуже близько біля чого-небудь, поряд з чимсь), ЗРА́ЗУ, ЗРА́ЗУ Ж, ЗА́РАЗ ЖЕ, ЗА́РАЗ-ТАКИ́, ТУТ ЖЕ. Помітив звечора й те, що за вікном одразу починається дах нижчої прибудови (О. Гончар); Зразу ж за тином буйно цвіли рожі червоними квітками (А. Головко); Ліс починався зараз-таки за цариною (Леся Українка); - От спасибі вам, Катре, що прийшли. "Уже й ім’я знає, і на ви.." - подумала Катря - і глянула здивована на Макара Івановича, що сидів тут же в кімнаті біля вікна (А. Головко).
РА́ПТОМ (так швидко, що ніхто й не сподівався), РАПТО́ВО, НЕСПОДІ́ВАНО, ЗНЕНА́ЦЬКА, ВРАЗ[УРАЗ], ВІДРА́ЗУ, НАРА́З, РА́ЗОМ, НЕЖДА́НО, НЕГА́ДАНО, НЕЖДА́НО-НЕГА́ДАНО, НЕГА́ДАНО-НЕЖДА́НО, НЕГА́ДАНО-НЕСПОДІ́ВАНО, ЗНА́ГЛАрозм., НА́ГЛОрозм., ПРИ́ТЬМОМ[ПРИ́ТЬМА]розм., ЗНІЧЕ́В’Ярозм., СПО́ТАЙНА[СПО́ТАЙНЯ]розм., СПО́ТАННЯрозм., ЗНЕ́БАЧКИдіал., ЗНЕО́БАЧКАдіал., НАЛО́ПОМдіал., НАГА́ЛЬНОзаст.І раптом - неждано-негадано - На білих полотнах об’яв Уразливе слово "Відкладено" Данило-завклуб написав (С. Олійник); Дощ згас так само раптово, як і напустився (О. Гончар); Коли це несподівано одчинились двері (І. Нечуй-Левицький); Зненацька пролунав громовий вибух (О. Гончар); - Слухай ти! - загомонів він до Дениса, що той ураз спинився (М. Коцюбинський); В долині відразу зашуміло млинове колесо (М. Стельмах); Я зірвав рум’яне яблуко, надкусив, і його смак нараз пробудив у мені спогад про дитинство (Є. Гуцало); Думки його повернулися назад і перенесли його разом на степ (Панас Мирний); Ми переболіли сеє горе, що спостигло нас так неждано (Г. Хоткевич); Заручилась вона з Яковом Поліщуком, а того негадано віддано у москалі (Марко Вовчок); На третій день після обіду неждано-негадано убігла Христя у хату (Панас Мирний); Що я таке зробив тобі, що ти негадано-неждано від мене одвернувся?.. (І. Карпенко-Карий); Знагла все рушило навкруги й загуло. В маленькі дзвіночки вдарили струмки, застугоніли потоки (С. Васильченко); Дзвін нагло змовкає... (П. Колесник); Вечір впав притьмом, ніби в одну хвилину (Ю. Збанацький); Знічев’я постріл, що пролунав край дороги, тріпонув її тіло, і качка рвучко підвела голову (О. Досвітній); - І спотайня слизьке шипіло зло: Коли б я був один, - лише б для мене ниви Гойдали колосом! (М. Рильський); Ольга спотання скочила, сама не знаючи куди (І. Нечуй-Левицький); Олександра нарвала липчиці і знебачки кинула її Іванові на голову (М. Коцюбинський); Біжу на вгород і знеобачка німця вздріла (О. Копиленко); Як сніг на голову, налопом приїхала до генерала його сестра (М. Кропивницький); Трохи мінорні звуки останніх рядків [пісні] зараз нагально обривалися (з газети).