відразливий 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний відра́зливий відра́злива відра́зливе відра́зливі
родовий відра́зливого відра́зливої відра́зливого відра́зливих
давальний відра́зливому відра́зливій відра́зливому відра́зливим
знахідний відра́зливий, відра́зливого відра́зливу відра́зливе відра́зливі, відра́зливих
орудний відра́зливим відра́зливою відра́зливим відра́зливими
місцевий на/у відра́зливому, відра́зливім на/у відра́зливій на/у відра́зливому, відра́зливім на/у відра́зливих

Словник синонімів

БРИДКИ́Й (про людину, обличчя і т. ін. - дуже негарний), ПРЕПОГА́НИЙпідсил. розм.,ПАСКУ́ДНИЙпідсил.розм.;ВІДРА́ЗЛИВИЙ (який відштовхує своїм виглядом); ВИРОДЛИ́ВИЙ, ПОТВО́РНИЙпідсил., ПОЧВА́РНИЙрозм. рідше,ПОЧВА́РЛИВИЙрозм. рідше (який має фізичні вади, що спотворюють зовнішність). І тілько що прийшли к воротам І в двір пустилися чвалать, Як баба бридка, криворота: "Хто йде" - їх стала окликать (І. Котляревський); Не пускають саму мене У садочок гулять. А хоч пустять, то з ним, З препоганим старим (Т. Шевченко); Була [вдова] на диво паскудна: як виглядала у вікно, то потім три дні собаки на те вікно гавкали (Г. Хоткевич); Жовтава їх [лиць] барва, що в відблиску огнищ переливалася в якийсь зеленкуватий відтінок, робила їх [монголів] іще страшнішими та відразливішими (І. Франко); [Ірина:] Хіба ви поцілуєте дівчину, в якої спотворене обличчя? Хіба ви зможете її любити, бачачи щодня її, виродливу, негарну, страшну? (І. Кочерга); Ой, які страшні, які потворні були ці діти, бо росли без сонця, без свіжого повітря (О. Іваненко).