відпятий 1 значення
-1-
дієприкметник
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | відп’я́тий | відп’я́та | відп’я́те | відп’я́ті |
| родовий | відп’я́того | відп’я́тої | відп’я́того | відп’я́тих |
| давальний | відп’я́тому | відп’я́тій | відп’я́тому | відп’я́тим |
| знахідний | відп’я́тий, відп’я́того | відп’я́ту | відп’я́те | відп’я́ті, відп’я́тих |
| орудний | відп’я́тим | відп’я́тою | відп’я́тим | відп’я́тими |
| місцевий | на/у відп’я́тому, відп’я́тім | на/у відп’я́тій | на/у відп’я́тому, відп’я́тім | на/у відп’я́тих |
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | відп’я́тий | відп’я́та | відп’я́те | відп’я́ті |
| родовий | відп’я́того | відп’я́тої | відп’я́того | відп’я́тих |
| давальний | відп’я́тому | відп’я́тій | відп’я́тому | відп’я́тим |
| знахідний | відп’я́тий, відп’я́того | відп’я́ту | відп’я́те | відп’я́ті, відп’я́тих |
| орудний | відп’я́тим | відп’я́тою | відп’я́тим | відп’я́тими |
| місцевий | на/у відп’я́тому, відп’я́тім | на/у відп’я́тій | на/у відп’я́тому, відп’я́тім | на/у відп’я́тих |