-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив відпряда́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   відпряда́ймо
2 особа відпряда́й відпряда́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа відпряда́тиму відпряда́тимемо, відпряда́тимем
2 особа відпряда́тимеш відпряда́тимете
3 особа відпряда́тиме відпряда́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа відпряда́ю відпряда́ємо, відпряда́єм
2 особа відпряда́єш відпряда́єте
3 особа відпряда́є відпряда́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
відпряда́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. відпряда́в відпряда́ли
жін. р. відпряда́ла
сер. р. відпряда́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
відпряда́вши

Словник синонімів

ВІДРОБЛЯ́ТИ (виконувати певну роботу за що-небудь одержане, позичене; працею віддавати борг), ВІДПРАЦЬО́ВУВАТИ, ВІДПРЯДА́ТИзаст. (віддавати борг прядінням); ВІДСА́ПУВАТИзаст. (віддавати борг сапанням); ВІДШИВА́ТИзаст. (віддавати борг шиючи). - Док.: відроби́ти, відпрацюва́ти, відпря́сти, відсапа́ти, відши́ти. На його поле вийшли люди, які були винні - хто гроші, хто борошно, а тепер відробляли (І. Муратов); [Варка:] Ти ж казав, що вже нічого не винен йому, що відробив? (М. Кропивницький); Дайте на подать п’ять карбованців, а я вам, пане, з дітьми відсапаю (Словник Б. Грінченка); Сестро моя, сестро, де ти його брала? Чи ти одшивала, чи ти одпрядала? (Словник Б. Грінченка).