відпрягтися 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив відпрягти́ся, відпрягти́сь
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа    
2 особа    
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа відпряже́ться відпряжу́ться
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. відпрі́гся відпрягли́ся, відпрягли́сь
жін.р. відпрягла́ся, відпрягла́сь
сер.р. відпрягло́ся, відпрягло́сь
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
відпрі́гшись