відпрягти 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив відпрягти́
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   відпряжі́мо, відпряжі́м
2 особа відпряжи́ відпряжі́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа відпряжу́ відпряжемо́, відпряже́м
2 особа відпряже́ш відпряжете́
3 особа відпряже́ відпряжу́ть
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. відпрі́г відпрягли́
жін.р. відпрягла́
сер.р. відпрягло́
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
відпря́жений
Безособова форма
відпря́жено
Дієприслівник
відпрі́гши