відпрошуватися 1 значень

-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив відпро́шуватися, відпро́шуватись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   відпро́шуймося, відпро́шуймось
2 особа відпро́шуйся, відпро́шуйсь відпро́шуйтеся, відпро́шуйтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа відпро́шуватимуся, відпро́шуватимусь відпро́шуватимемося, відпро́шуватимемось, відпро́шуватимемся
2 особа відпро́шуватимешся відпро́шуватиметеся, відпро́шуватиметесь
3 особа відпро́шуватиметься відпро́шуватимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа відпро́шуюся, відпро́шуюсь відпро́шуємося, відпро́шуємось, відпро́шуємся
2 особа відпро́шуєшся відпро́шуєтеся, відпро́шуєтесь
3 особа відпро́шується відпро́шуються
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
відпро́шуючись
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. відпро́шувався, відпро́шувавсь відпро́шувалися, відпро́шувались
жін. р. відпро́шувалася, відпро́шувалась
сер. р. відпро́шувалося, відпро́шувалось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
відпро́шувавшись

Словник синонімів

ВІДПРО́ШУВАТИСЯ (просити дозволу відлучитися; просити про звільнення від чогось), ВІДПРО́ХУВАТИСЯ, ПРОСИ́ТИСЯ, МОЛИ́ТИСЯпідсил. - Док.: відпроси́тися, відпроха́тися, відмоли́тися. У неділю одпросилась якось у батька на погуляння (Марко Вовчок); Іван Макарович, радий і веселий, взяв доктора під руку і повів до їдальні, хоч той відпрошувався і пручався (В. Гжицький); Першої неділі .. відпрохався Семен у пана на часинку до брата (М. Коцюбинський); І просилася, і молилася: "Пусти мене, старий діду, на вулицю погулять" (пісня).

Словник відмінків

Інфінітив відпро́шуватися, відпро́шуватись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   відпро́шуймося, відпро́шуймось
2 особа відпро́шуйся, відпро́шуйсь відпро́шуйтеся, відпро́шуйтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа відпро́шуватимуся, відпро́шуватимусь відпро́шуватимемося, відпро́шуватимемось, відпро́шуватимемся
2 особа відпро́шуватимешся відпро́шуватиметеся, відпро́шуватиметесь
3 особа відпро́шуватиметься відпро́шуватимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа відпро́шуюся, відпро́шуюсь відпро́шуємося, відпро́шуємось, відпро́шуємся
2 особа відпро́шуєшся відпро́шуєтеся, відпро́шуєтесь
3 особа відпро́шується відпро́шуються
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
відпро́шуючись
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. відпро́шувався, відпро́шувавсь відпро́шувалися, відпро́шувались
жін. р. відпро́шувалася, відпро́шувалась
сер. р. відпро́шувалося, відпро́шувалось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
відпро́шувавшись

Словник синонімів

ВІДПРО́ШУВАТИСЯ (просити дозволу відлучитися; просити про звільнення від чогось), ВІДПРО́ХУВАТИСЯ, ПРОСИ́ТИСЯ, МОЛИ́ТИСЯпідсил. - Док.: відпроси́тися, відпроха́тися, відмоли́тися. У неділю одпросилась якось у батька на погуляння (Марко Вовчок); Іван Макарович, радий і веселий, взяв доктора під руку і повів до їдальні, хоч той відпрошувався і пручався (В. Гжицький); Першої неділі .. відпрохався Семен у пана на часинку до брата (М. Коцюбинський); І просилася, і молилася: "Пусти мене, старий діду, на вулицю погулять" (пісня).