-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив відпро́хуватися, відпро́хуватись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   відпро́хуймося, відпро́хуймось
2 особа відпро́хуйся, відпро́хуйсь відпро́хуйтеся, відпро́хуйтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа відпро́хуватимуся, відпро́хуватимусь відпро́хуватимемося, відпро́хуватимемось, відпро́хуватимемся
2 особа відпро́хуватимешся відпро́хуватиметеся, відпро́хуватиметесь
3 особа відпро́хуватиметься відпро́хуватимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа відпро́хуюся, відпро́хуюсь відпро́хуємося, відпро́хуємось, відпро́хуємся
2 особа відпро́хуєшся відпро́хуєтеся, відпро́хуєтесь
3 особа відпро́хується відпро́хуються
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
відпро́хуючись
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. відпро́хувався, відпро́хувавсь відпро́хувалися, відпро́хувались
жін. р. відпро́хувалася, відпро́хувалась
сер. р. відпро́хувалося, відпро́хувалось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
відпро́хувавшись

Словник синонімів

ВІДПРО́ШУВАТИСЯ (просити дозволу відлучитися; просити про звільнення від чогось), ВІДПРО́ХУВАТИСЯ, ПРОСИ́ТИСЯ, МОЛИ́ТИСЯпідсил. - Док.: відпроси́тися, відпроха́тися, відмоли́тися. У неділю одпросилась якось у батька на погуляння (Марко Вовчок); Іван Макарович, радий і веселий, взяв доктора під руку і повів до їдальні, хоч той відпрошувався і пручався (В. Гжицький); Першої неділі .. відпрохався Семен у пана на часинку до брата (М. Коцюбинський); І просилася, і молилася: "Пусти мене, старий діду, на вулицю погулять" (пісня).

Словник відмінків

Інфінітив відпро́хуватися, відпро́хуватись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   відпро́хуймося, відпро́хуймось
2 особа відпро́хуйся, відпро́хуйсь відпро́хуйтеся, відпро́хуйтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа відпро́хуватимуся, відпро́хуватимусь відпро́хуватимемося, відпро́хуватимемось, відпро́хуватимемся
2 особа відпро́хуватимешся відпро́хуватиметеся, відпро́хуватиметесь
3 особа відпро́хуватиметься відпро́хуватимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа відпро́хуюся, відпро́хуюсь відпро́хуємося, відпро́хуємось, відпро́хуємся
2 особа відпро́хуєшся відпро́хуєтеся, відпро́хуєтесь
3 особа відпро́хується відпро́хуються
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
відпро́хуючись
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. відпро́хувався, відпро́хувавсь відпро́хувалися, відпро́хувались
жін. р. відпро́хувалася, відпро́хувалась
сер. р. відпро́хувалося, відпро́хувалось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
відпро́хувавшись

Словник синонімів

ВІДПРО́ШУВАТИСЯ (просити дозволу відлучитися; просити про звільнення від чогось), ВІДПРО́ХУВАТИСЯ, ПРОСИ́ТИСЯ, МОЛИ́ТИСЯпідсил. - Док.: відпроси́тися, відпроха́тися, відмоли́тися. У неділю одпросилась якось у батька на погуляння (Марко Вовчок); Іван Макарович, радий і веселий, взяв доктора під руку і повів до їдальні, хоч той відпрошувався і пручався (В. Гжицький); Першої неділі .. відпрохався Семен у пана на часинку до брата (М. Коцюбинський); І просилася, і молилася: "Пусти мене, старий діду, на вулицю погулять" (пісня).