-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив відпроси́тися, відпроси́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   відпросі́мося, відпросі́мось, відпросі́мся
2 особа відпроси́ся, відпроси́сь відпросі́ться
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа відпрошу́ся, відпрошу́сь відпро́симося, відпро́симось, відпро́симся
2 особа відпро́сишся відпро́ситеся, відпро́ситесь
3 особа відпро́ситься відпро́сяться
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. відпроси́вся, відпроси́всь відпроси́лися, відпроси́лись
жін.р. відпроси́лася, відпроси́лась
сер.р. відпроси́лося, відпроси́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
відпроси́вшись

Словник синонімів

ВІДПРО́ШУВАТИСЯ (просити дозволу відлучитися; просити про звільнення від чогось), ВІДПРО́ХУВАТИСЯ, ПРОСИ́ТИСЯ, МОЛИ́ТИСЯпідсил. - Док.: відпроси́тися, відпроха́тися, відмоли́тися. У неділю одпросилась якось у батька на погуляння (Марко Вовчок); Іван Макарович, радий і веселий, взяв доктора під руку і повів до їдальні, хоч той відпрошувався і пручався (В. Гжицький); Першої неділі .. відпрохався Семен у пана на часинку до брата (М. Коцюбинський); І просилася, і молилася: "Пусти мене, старий діду, на вулицю погулять" (пісня).