відпросити 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | відпроси́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | відпросі́мо, відпросі́м | |
2 особа | відпроси́ | відпросі́ть |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | відпрошу́ | відпро́симо, відпро́сим |
2 особа | відпро́сиш | відпро́сите |
3 особа | відпро́сить | відпро́сять |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | відпроси́в | відпроси́ли |
жін.р. | відпроси́ла | |
сер.р. | відпроси́ло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
відпро́шений | ||
Безособова форма | ||
відпро́шено | ||
Дієприслівник | ||
відпроси́вши |