відпросити 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив відпроси́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   відпросі́мо, відпросі́м
2 особа відпроси́ відпросі́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа відпрошу́ відпро́симо, відпро́сим
2 особа відпро́сиш відпро́сите
3 особа відпро́сить відпро́сять
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. відпроси́в відпроси́ли
жін.р. відпроси́ла
сер.р. відпроси́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
відпро́шений
Безособова форма
відпро́шено
Дієприслівник
відпроси́вши