відправниця 1 значення
-1-
іменник жіночого роду, істота
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина |
| називний | відпра́вниця | відпра́вниці |
| родовий | відпра́вниці | відпра́вниць |
| давальний | відпра́вниці | відпра́вницям |
| знахідний | відпра́вницю | відпра́вниць |
| орудний | відпра́вницею | відпра́вницями |
| місцевий | на/у відпра́вниці | на/у відпра́вницях |
| кличний | відпра́внице | відпра́вниці |
| відмінок | однина | множина |
| називний | відпра́вниця | відпра́вниці |
| родовий | відпра́вниці | відпра́вниць |
| давальний | відпра́вниці | відпра́вницям |
| знахідний | відпра́вницю | відпра́вниць |
| орудний | відпра́вницею | відпра́вницями |
| місцевий | на/у відпра́вниці | на/у відпра́вницях |
| кличний | відпра́внице | відпра́вниці |