відправник 1 значень
-1-
іменник чоловічого роду, істота
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина |
| називний | відпра́вник | відпра́вники |
| родовий | відпра́вника | відпра́вників |
| давальний | відпра́вникові, відпра́внику | відпра́вникам |
| знахідний | відпра́вника | відпра́вників |
| орудний | відпра́вником | відпра́вниками |
| місцевий | на/у відпра́вникові, відпра́внику | на/у відпра́вниках |
| кличний | відпра́внику | відпра́вники |
Словник синонімів
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина |
| називний | відпра́вник | відпра́вники |
| родовий | відпра́вника | відпра́вників |
| давальний | відпра́вникові, відпра́внику | відпра́вникам |
| знахідний | відпра́вника | відпра́вників |
| орудний | відпра́вником | відпра́вниками |
| місцевий | на/у відпра́вникові, відпра́внику | на/у відпра́вниках |
| кличний | відпра́внику | відпра́вники |