-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив відпочива́тися, відпочива́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа    
2 особа    
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа відпочива́тиметься відпочива́тимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа відпочива́ється відпочива́ються
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
відпочива́ючись
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. відпочива́вся, відпочива́всь відпочива́лися, відпочива́лись
жін. р. відпочива́лася, відпочива́лась
сер. р. відпочива́лося, відпочива́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
відпочива́вшись

Словник синонімів

ВІДПОЧИВА́ТИ (відновлювати сили після втоми, припиняючи дію, рух і т. ін.), СПОЧИВА́ТИ, ВІДПОЧИВА́ТИСЯбезос., ВІДДИХА́ТИрозм., ВІДДИ́ХУВАТИрозм. рідко,ОПОЧИВА́ТИзаст.; ПЕРЕПОЧИВА́ТИ, ПЕРЕДИХА́ТИрозм., ПЕРЕДИ́ХУВАТИрозм. рідко,ПРИПОЧИВА́ТИдіал. (на короткий час); ВІДЛЕ́ЖУВАТИСЯ (лежачи, перев. після хвороби);ПІДНОЧО́ВУВАТИ (трохи спати вночі). - Док.: відпочи́ти, спочи́ти, спічну́ти діал.відди́хати, віддихну́ти, відітхну́ти, опочи́ти, перепочи́ти, передихну́ти, припочи́ти, відле́жатися, підночува́ти. Мисливці.. добре попоїли і лягли відпочити до вечора (З. Тулуб); На панщині пшеницю жала, Втомилася; не спочивать Пішла в снопи, пошкандибала Івана сина годувать (Т. Шевченко); Він теж привітався до неї, запитав, як їй відпочивалося (Л. Смілянський); Сонце розжарювалося, і Зоя сідала на край поля між кукурудзою віддихати (О. Кобилянська); [Оленка:] Моя мати лягли опочивати та й кажуть: піди до Євфросини та погуляй трошки (І. Нечуй-Левицький); Раніше.. з кожним заходом на нову ручку по ньому розливалася втома,.. і тоді хвилю-дві він перепочивав (Григорій Тютюнник); Оповісник лиш мить передихав.. і знову розпочинав усю довгу фразу (І. Ле); Те оповідання не йшло панотцеві гладко. Він зупинявся, припочивав (Лесь Мартович); Інколи, після репетиції.. він падав знесилений, щоб відлежатись, віддихатись (Л. Дмитерко).

Словник відмінків

Інфінітив відпочива́тися, відпочива́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа    
2 особа    
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа відпочива́тиметься відпочива́тимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа відпочива́ється відпочива́ються
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
відпочива́ючись
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. відпочива́вся, відпочива́всь відпочива́лися, відпочива́лись
жін. р. відпочива́лася, відпочива́лась
сер. р. відпочива́лося, відпочива́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
відпочива́вшись

Словник синонімів

ВІДПОЧИВА́ТИ (відновлювати сили після втоми, припиняючи дію, рух і т. ін.), СПОЧИВА́ТИ, ВІДПОЧИВА́ТИСЯбезос., ВІДДИХА́ТИрозм., ВІДДИ́ХУВАТИрозм. рідко,ОПОЧИВА́ТИзаст.; ПЕРЕПОЧИВА́ТИ, ПЕРЕДИХА́ТИрозм., ПЕРЕДИ́ХУВАТИрозм. рідко,ПРИПОЧИВА́ТИдіал. (на короткий час); ВІДЛЕ́ЖУВАТИСЯ (лежачи, перев. після хвороби);ПІДНОЧО́ВУВАТИ (трохи спати вночі). - Док.: відпочи́ти, спочи́ти, спічну́ти діал.відди́хати, віддихну́ти, відітхну́ти, опочи́ти, перепочи́ти, передихну́ти, припочи́ти, відле́жатися, підночува́ти. Мисливці.. добре попоїли і лягли відпочити до вечора (З. Тулуб); На панщині пшеницю жала, Втомилася; не спочивать Пішла в снопи, пошкандибала Івана сина годувать (Т. Шевченко); Він теж привітався до неї, запитав, як їй відпочивалося (Л. Смілянський); Сонце розжарювалося, і Зоя сідала на край поля між кукурудзою віддихати (О. Кобилянська); [Оленка:] Моя мати лягли опочивати та й кажуть: піди до Євфросини та погуляй трошки (І. Нечуй-Левицький); Раніше.. з кожним заходом на нову ручку по ньому розливалася втома,.. і тоді хвилю-дві він перепочивав (Григорій Тютюнник); Оповісник лиш мить передихав.. і знову розпочинав усю довгу фразу (І. Ле); Те оповідання не йшло панотцеві гладко. Він зупинявся, припочивав (Лесь Мартович); Інколи, після репетиції.. він падав знесилений, щоб відлежатись, віддихатись (Л. Дмитерко).