відпотіти 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | відпоті́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | відпоті́ймо | |
| 2 особа | відпоті́й | відпоті́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відпоті́ю | відпоті́ємо, відпоті́єм |
| 2 особа | відпоті́єш | відпоті́єте |
| 3 особа | відпоті́є | відпоті́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | відпоті́в | відпоті́ли |
| жін.р. | відпоті́ла | |
| сер.р. | відпоті́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| відпоті́вши | ||