відпостити 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | відпо́сти́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | відпо́стьмо, відпості́мо, відпості́м | |
| 2 особа | відпо́сть, відпости́ | відпо́стьте, відпості́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відпо́щу́ | відпо́стимо, відпо́стим |
| 2 особа | відпо́стиш | відпо́стите |
| 3 особа | відпо́стить | відпо́стять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | відпо́сти́в | відпо́сти́ли |
| жін.р. | відпо́сти́ла | |
| сер.р. | відпо́сти́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| відпо́сти́вши | ||