відпорювати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | відпо́рювати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | відпо́рюймо | |
| 2 особа | відпо́рюй | відпо́рюйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відпо́рюватиму | відпо́рюватимемо, відпо́рюватимем |
| 2 особа | відпо́рюватимеш | відпо́рюватимете |
| 3 особа | відпо́рюватиме | відпо́рюватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відпо́рюю | відпо́рюємо, відпо́рюєм |
| 2 особа | відпо́рюєш | відпо́рюєте |
| 3 особа | відпо́рює | відпо́рюють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| відпо́рюючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | відпо́рював | відпо́рювали |
| жін. р. | відпо́рювала | |
| сер. р. | відпо́рювало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| відпо́рюваний | ||
| Безособова форма | ||
| відпо́рювано | ||
| Дієприслівник | ||
| відпо́рювавши | ||