відпорювати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | відпо́рювати | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | відпо́рюймо | |
2 особа | відпо́рюй | відпо́рюйте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | відпо́рюватиму | відпо́рюватимемо, відпо́рюватимем |
2 особа | відпо́рюватимеш | відпо́рюватимете |
3 особа | відпо́рюватиме | відпо́рюватимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
1 особа | відпо́рюю | відпо́рюємо, відпо́рюєм |
2 особа | відпо́рюєш | відпо́рюєте |
3 особа | відпо́рює | відпо́рюють |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
відпо́рюючи | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | відпо́рював | відпо́рювали |
жін. р. | відпо́рювала | |
сер. р. | відпо́рювало | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
відпо́рюваний | ||
Безособова форма | ||
відпо́рювано | ||
Дієприслівник | ||
відпо́рювавши |