відпоротий 1 значення
-1-
дієприкметник
Словник відмінків
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | відпо́ротий | відпо́рота | відпо́роте | відпо́роті |
родовий | відпо́ротого | відпо́ротої | відпо́ротого | відпо́ротих |
давальний | відпо́ротому | відпо́ротій | відпо́ротому | відпо́ротим |
знахідний | відпо́ротий | відпо́роту | відпо́роте | відпо́роті |
орудний | відпо́ротим | відпо́ротою | відпо́ротим | відпо́ротими |
місцевий | на/у відпо́ротому, відпо́ротім | на/у відпо́ротій | на/у відпо́ротому, відпо́ротім | на/у відпо́ротих |
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | відпо́ротий | відпо́рота | відпо́роте | відпо́роті |
родовий | відпо́ротого | відпо́ротої | відпо́ротого | відпо́ротих |
давальний | відпо́ротому | відпо́ротій | відпо́ротому | відпо́ротим |
знахідний | відпо́ротий | відпо́роту | відпо́роте | відпо́роті |
орудний | відпо́ротим | відпо́ротою | відпо́ротим | відпо́ротими |
місцевий | на/у відпо́ротому, відпо́ротім | на/у відпо́ротій | на/у відпо́ротому, відпо́ротім | на/у відпо́ротих |