відпоротий 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний відпо́ротий відпо́рота відпо́роте відпо́роті
родовий відпо́ротого відпо́ротої відпо́ротого відпо́ротих
давальний відпо́ротому відпо́ротій відпо́ротому відпо́ротим
знахідний відпо́ротий відпо́роту відпо́роте відпо́роті
орудний відпо́ротим відпо́ротою відпо́ротим відпо́ротими
місцевий на/у відпо́ротому, відпо́ротім на/у відпо́ротій на/у відпо́ротому, відпо́ротім на/у відпо́ротих
відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний відпо́ротий відпо́рота відпо́роте відпо́роті
родовий відпо́ротого відпо́ротої відпо́ротого відпо́ротих
давальний відпо́ротому відпо́ротій відпо́ротому відпо́ротим
знахідний відпо́ротий відпо́роту відпо́роте відпо́роті
орудний відпо́ротим відпо́ротою відпо́ротим відпо́ротими
місцевий на/у відпо́ротому, відпо́ротім на/у відпо́ротій на/у відпо́ротому, відпо́ротім на/у відпо́ротих