-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив відполі́скувати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   відполі́скуймо
2 особа відполі́скуй відполі́скуйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа відполі́скуватиму відполі́скуватимемо, відполі́скуватимем
2 особа відполі́скуватимеш відполі́скуватимете
3 особа відполі́скуватиме відполі́скуватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа відполі́скую відполі́скуємо, відполі́скуєм
2 особа відполі́скуєш відполі́скуєте
3 особа відполі́скує відполі́скують
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
відполі́скуючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. відполі́скував відполі́скували
жін. р. відполі́скувала
сер. р. відполі́скувало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
відполі́скуваний
Безособова форма
відполі́скувано
Дієприслівник
відполі́скувавши

Словник синонімів

МИ́ТИкого, що і без додатка (очищати від бруду водою або іншою рідиною), ВИМИВА́ТИ, БА́НИТИдіал.;ПОЛОСКА́ТИ (перев. речі, посуд); ЗМИВА́ТИ (з чогось); ВІДМИВА́ТИ (від чогось); ШАРУВА́ТИрозм.,ВИШАРО́ВУВАТИрозм. (енергійно тручи, чистячи тощо); ВІДШАРО́ВУВАТИрозм. (від чогось, енергійно тручи, чистячи тощо); ОБМИВА́ТИ[ОМИВА́ТИ], ОБПОЛІ́СКУВАТИрозм. (кругом, з усіх боків); ВІДПОЛІ́СКУВАТИ (злегка не дуже забруднені речі, посуд); УМИВА́ТИ[ВМИВА́ТИ] (перев. обличчя, руки тощо); ПРОМИВА́ТИ (посуд, рани, очі тощо). - Док.: поми́ти, ви́мити, поба́нити, ви́банити, пополоска́ти, зми́ти, відми́ти, пошарува́ти, ви́шарувати, відшарува́ти, обми́ти[оми́ти], обполоска́ти, відполоска́ти, уми́ти[вми́ти], проми́ти. По обіді Мотря почала мити горшки та миски (І. Нечуй-Левицький); Довго напередодні мама банила йому голову лугом, материнкою, щоб пішла дитина між люди чиста й охайна (Ю. Яновський); Марія і Софійка.. полоскали запорошені в дорозі бідони для молока (І. Муратов); Куди тобі до дівчини в артілі, Що гній з корів змиває і шкребе (Д. Павличко); Полоскала, викручувала [Оленка] сорочку, відмивала комір, рукави (К. Гордієнко); Килина довго терла його цеглою, шарувала піском у березі, поки таз не залиснів (І. Нечуй-Левицький); Баба хлюпнула з кухля собі у пригоршню води та заходилася відшаровувати й вид, і вуха, і руки дівчини (Л. Яновська); Двічі на день підстилку солом’яну міняв [Митько] у хліві і, наче дитину, обмивав теля теплою водою з милом (О. Донченко); Буря ревіла, а грубий дощ шумів, обполіскуючи стіни монастиря (І. Франко); Падав і вставав на ноги збиті, Від пилюки умивав лице, Критики, бувало, й знамениті І про мене тискали слівце (А. Малишко); Яринка промивала колби і скляні трубочки (В. Собко); Щось ріже Чохову очі, він набирає повну пригорщу води і промиває їх (Григорій Тютюнник).