відполірувати 1 значень

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив відполірува́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   відполіру́ймо
2 особа відполіру́й відполіру́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа відполіру́ю відполіру́ємо, відполіру́єм
2 особа відполіру́єш відполіру́єте
3 особа відполіру́є відполіру́ють
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. відполірува́в відполірува́ли
жін.р. відполірува́ла
сер.р. відполірува́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
відполіро́ваний
Безособова форма
відполіро́вано
Дієприслівник
відполірува́вши

Словник синонімів

ПОЛІРУВА́ТИ (обробляючи певним чином якусь поверхню, надавати їй блиску), ШЛІФУВА́ТИ, ГЛЯНСУВА́ТИ[ГЛЯНЦЮВА́ТИ][ГЛЯНЦУВА́ТИ]. - Док.: відполірува́ти, пополірува́ти, відшліфувати, пошліфува́ти, наглянсува́ти, ви́глянцувати. Хлопець ретельно полірує офіцерські чоботи (Ю. Яновський); Шліфуй, обточуй райдужний опал (М. Драй-Хмара); Кочегар жмутком цурбаток глянсував боки паровоза (І. Чендей).

Словник відмінків

Інфінітив відполірува́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   відполіру́ймо
2 особа відполіру́й відполіру́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа відполіру́ю відполіру́ємо, відполіру́єм
2 особа відполіру́єш відполіру́єте
3 особа відполіру́є відполіру́ють
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. відполірува́в відполірува́ли
жін.р. відполірува́ла
сер.р. відполірува́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
відполіро́ваний
Безособова форма
відполіро́вано
Дієприслівник
відполірува́вши

Словник синонімів

ПОЛІРУВА́ТИ (обробляючи певним чином якусь поверхню, надавати їй блиску), ШЛІФУВА́ТИ, ГЛЯНСУВА́ТИ[ГЛЯНЦЮВА́ТИ][ГЛЯНЦУВА́ТИ]. - Док.: відполірува́ти, пополірува́ти, відшліфувати, пошліфува́ти, наглянсува́ти, ви́глянцувати. Хлопець ретельно полірує офіцерські чоботи (Ю. Яновський); Шліфуй, обточуй райдужний опал (М. Драй-Хмара); Кочегар жмутком цурбаток глянсував боки паровоза (І. Чендей).