відполіровуваний 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний відполіро́вуваний відполіро́вувана відполіро́вуване відполіро́вувані
родовий відполіро́вуваного відполіро́вуваної відполіро́вуваного відполіро́вуваних
давальний відполіро́вуваному відполіро́вуваній відполіро́вуваному відполіро́вуваним
знахідний відполіро́вуваний відполіро́вувану відполіро́вуване відполіро́вувані
орудний відполіро́вуваним відполіро́вуваною відполіро́вуваним відполіро́вуваними
місцевий на/у відполіро́вуваному, відполіро́вуванім на/у відполіро́вуваній на/у відполіро́вуваному, відполіро́вуванім на/у відполіро́вуваних
відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний відполіро́вуваний відполіро́вувана відполіро́вуване відполіро́вувані
родовий відполіро́вуваного відполіро́вуваної відполіро́вуваного відполіро́вуваних
давальний відполіро́вуваному відполіро́вуваній відполіро́вуваному відполіро́вуваним
знахідний відполіро́вуваний відполіро́вувану відполіро́вуване відполіро́вувані
орудний відполіро́вуваним відполіро́вуваною відполіро́вуваним відполіро́вуваними
місцевий на/у відполіро́вуваному, відполіро́вуванім на/у відполіро́вуваній на/у відполіро́вуваному, відполіро́вуванім на/у відполіро́вуваних