відполювати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | відпо́лювати | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | відпо́люймо | |
2 особа | відпо́люй | відпо́люйте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | відпо́люватиму | відпо́люватимемо, відпо́люватимем |
2 особа | відпо́люватимеш | відпо́люватимете |
3 особа | відпо́люватиме | відпо́люватимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
1 особа | відпо́люю | відпо́люємо, відпо́люєм |
2 особа | відпо́люєш | відпо́люєте |
3 особа | відпо́лює | відпо́люють |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
відпо́люючи | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | відпо́лював | відпо́лювали |
жін. р. | відпо́лювала | |
сер. р. | відпо́лювало | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
відпо́лювавши |