відполовинити 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
[розм.]
Словник відмінків
Інфінітив | відполови́нити | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | відполови́ньмо | |
2 особа | відполови́нь | відполови́ньте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | відполови́ню | відполови́нимо, відполови́ним |
2 особа | відполови́ниш | відполови́ните |
3 особа | відполови́нить | відполови́нять |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | відполови́нив | відполови́нили |
жін.р. | відполови́нила | |
сер.р. | відполови́нило | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
відполови́нивши |