відполовинити 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
[розм.]
Словник відмінків
| Інфінітив | відполови́нити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | відполови́ньмо | |
| 2 особа | відполови́нь | відполови́ньте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відполови́ню | відполови́нимо, відполови́ним |
| 2 особа | відполови́ниш | відполови́ните |
| 3 особа | відполови́нить | відполови́нять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | відполови́нив | відполови́нили |
| жін.р. | відполови́нила | |
| сер.р. | відполови́нило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| відполови́нивши | ||