СПОКУ́ТУВАТИщо (нести покарання за провину, вчинений злочин і т. ін.), ПОКУ́ТУВАТИ, КАРА́ТИСЯ, РОЗПЛА́ЧУВАТИСЯзаст., ВІДПОКУ́ТУВАТИзах. - Док: споку́тати, розплати́тися, відпоку́тати.- Я вже своє відсидів, - хрипкувато мовив Мусій, - свою вину спокутував повністю (Є. Гуцало); - Правильно ти його полюбила. А не так, як я: шубовсть!Наче з кручі у воду. Не розпитала нічого!Не розізнала. От і розплачуйсь тепер (А. Головко); Настала година відпокутувати свій плюгавий гріх (Ірина Вільде).