-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив відповіда́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   відповіда́ймо
2 особа відповіда́й відповіда́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа відповіда́тиму відповіда́тимемо, відповіда́тимем
2 особа відповіда́тимеш відповіда́тимете
3 особа відповіда́тиме відповіда́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа відповіда́ю відповіда́ємо, відповіда́єм
2 особа відповіда́єш відповіда́єте
3 особа відповіда́є відповіда́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
відповіда́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. відповіда́в відповіда́ли
жін. р. відповіда́ла
сер. р. відповіда́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
відповіда́вши

Словник синонімів

ВИПРАВДО́ВУВАТИщо (бути відповідним чомусь, бути гідним чогось), ВИПРА́ВДУВАТИ, СПРА́ВДЖУВАТИ, ВІДПОВІДА́ТИчому. - Док.: ви́правдати, спра́вдити. Вчений же за своєю природою повинен прагнути нових знань, інакше він не виправдовує свого призначення (П. Загребельний); А на фронті.. все завзяття Вона людським стражданням оддавала, Ім’я сестра виправдуючи чесно (М. Рильський); Зимою буду штурмувати вищу агрономію, без вищої не витягну, не виправдаю довіри колгоспників (Ю. Яновський); Тичина справдив сподівання, з якими проводжав його М. Коцюбинський у нелегку поетичну дорогу (з журналу); Тільки вусатий головбух.. своєю діловитістю відповідав настроям ревізії (І. Ле).
ВІДПОВІДА́ТИ (говорити у відповідь на чиїсь слова, запитання тощо),ВІДКА́ЗУВАТИ, ВІДМОВЛЯ́ТИрідше,ПОВІДА́ТИрідко,ВІДРІ́ЗУВАТИрозм., ВІДРУ́БУВАТИрозм., ВІДРІКА́ТИзаст.; ВІДЖАРТО́ВУВАТИСЯ (давати жартівливу відповідь). - Док.: відпові́сти́, відказа́ти, відмо́вити, пові́сти, відрі́зати, відруба́ти, відтя́тирозм.відбу́ркнутирозм.відвісти́тизаст.відректи́, віджартува́тися. Хазяїн коротко і непоквапливо відповідав на запитання гостя (З. Тулуб); - Чи так гарно буде? - питає вона свекрухи, показуючи шитво. - Та гарно, моя дитино, - відказує Мотря (Панас Мирний); - Що воно за дівчина? - Гайденко не відразу відмовив: - Українка... щира, запевне (Б. Грінченко); Я його питаюся, чи буде голосувати на Шубравського, а він мені повідає, що ще не знати (Лесь Мартович); Коли старостів пришлеш? - скрикнула Гашіца... - Не пришлю... - відрізав він рішуче (М. Коцюбинський); - В наш час пустомелів не люблять, - відрубав Петро (М. Чабанівський); Романенко зареготався спершу, потому вилаяв його "мундьом" і відтяв упевнено, що таких дурних панів й не може бути... (М. Коцюбинський); Мостовик щось відбуркнув невиразне (П. Загребельний); - То нема що таїти, - відрік Тома (В. Стефаник); - В цій лікарні тебе, бачу, можуть залікувати так, що підеш під білу березу. - А тут під сосну кладуть, - віджартувався (Ю. Збанацький).
ВІДПОВІДА́ТИ (писати відповідь кому-небудь на лист), ВІДПИ́СУВАТИ, ВІДГУ́КУВАТИСЯ, ОБЗИВА́ТИСЯрідше. - Док.: відпові́сти́, відписа́ти, відгукну́тися, обізва́тися. Не гнівайтесь, що так не хутко на Ваші листи відповідаю (Леся Українка); Час від часу [сини] відгукуються листами (О. Гуреїв); Певне ж єсть поважні причини, коли ти не могла обізватись навіть на такий лист, який був мій останній (Леся Українка).
ВІДПОВІДА́ТИ (робити що-небудь у відповідь на чиї-небудь дії, чиєсь почуття тощо), ПЛАТИ́ТИрідше, ОКЛИКА́ТИСЯрозм. - Док.: відпові́сти́, окли́кнутися. Треба відповідати відвертістю на відвертість (Є. Гуцало); [Жирондист:] За правду треба правдою платити (Леся Українка); Приголомшені ударом артилерії, вони [фашисти] не скоро опам’яталися. Де-не-де стали окликатися ожилими кулеметами (О. Гончар).
ВІДПОВІДА́ТИ (бути відповідним кому-, чому-небудь, бути у відповідності з кимось, чимось),ПІДХО́ДИТИ, ЗБІГА́ТИСЯ, ВКЛАДА́ТИСЯ[УКЛАДА́ТИСЯ]в що (перев. із запереченням), ПРИСТАВА́ТИрозм. - Док.: підійти́, збі́гтися, приста́ти. Бурлацьке життя, повне тривог, несподіванок, випробувань - це було якраз те, що найбільше відповідало характерові Багірова (О. Гончар); Вона вгадувала своїм жіночим серцем, що Харитін підходить під її завзятущий, дужий темперамент (І. Нечуй-Левицький); Їх особисті й суспільні інтереси збігаються (з журналу); Перебрав [Саїд] у голові всіх своїх давніх знайомих, жодне прізвище, жодне обличчя не вкладалося в те, що він бачив перед собою (І. Ле); [Груїчева:] Так же довго тривати не може, ..гра в якусь надземну любов пристала хіба підліткам (Леся Українка).
ВІДПОВІДА́ТИ (нести відповідальність за когось, щось), ВІДВІЧА́ТИзаст. - Інформацію з Лодиженком ми вдвох готували, я відповідаю за неї (І. Ле); - Дай нам спокійно віку дожити й не доведи нас відвічати за неї на тім світі! (Г. Квітка-Основ’яненко).
СХО́ДИТИСЯ (про підрахунки, числа - виявлятися однаковими; про думки, наміри і т. ін. - бути дуже подібними, схожими), ЗБІГА́ТИСЯ, ВІДПОВІДА́ТИ. - Док.: зійти́ся, збі́гтися. - Двісті двадцять два і два в остачі! - урочисто оголошує Ксеня. - Таки сходиться, - дивується Мирон (М. Стельмах); [Люцій (до Теофіла):] От бачиш, се випадок нещасливий, - він мовив навмання, не знав, що вигад зійдеться з правдою (Леся Українка); Не в усьому гадки Друзя збігалися з рекомендаціями поважних авторитетів (Ю. Шовкопляс).

Словник антонімів

ЗАПИТАННЯ ВІДПОВІДЬ
Звертання до кого-н. з метою з’ясування чогось, питання. Усне чи письмове повідомлення, пояснення з приводу чийого-н. запитання, звертання. 
Запитання додаткове, жартівливе, коротке, ласкаве, наївне, очікуване, перше, письмове, попереднє, правильне, продумане, розумне, складне, усне, хитре, цікаве ~  відповідь блискуча, впевнена, всестороння, вичерпна, жартівлива, змістовна, кваліфікована, конкретна, коротка, наукова, несподівана, письмова, правильна, розумна, усна, щира. Запитання дочки, студента, учителя, учня; до дочки, до студента, до учителя, до учня ~  відповідь дочки, студента, учителя, учня; дочці, студентові, учителеві, учневі. Інтонація, формулювання запитання ~  відповіді. Чекати від кого-н. запитаннявідповіді. Зрозуміти, записати, запропонувати, почути, сформулювати запитання ~  відповідь. Поставити запитання ~ дати відповідь
Всі дивилися на неї з надією, зверталися з запитаннями, і її відповіді заспокоювали (З газет). Хоч цех наш фактично ще не існував, але майбутня слава притягувала до нього безліч метких хлопців, які розносили поміж нас різні анкети і приставали з досить примітивними запитаннями, сподіваючись здивувати людство висновками, виведеними з наших відповідей (П. Загребельний)
Запитувати ~ відповідати, питання ~ відповідь

Словник фразеологізмів

відповіда́ти голово́ю за кого—що. Брати на себе повну відповідальність за кого-, що-небудь до готовності поплатитися життям. Кожен знає свою ділянку і відповідає за неї головою (В. Москалець); В кузові матеріальні цінності, за які вони обидва відповідають головою (М. Ю. Тарновський).