-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив відповзти́, відповзти́
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   відповзі́мо, відповзі́м
2 особа відповзи́ відповзі́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа відповзу́ відповземо́, відповзе́м
2 особа відповзе́ш відповзете́
3 особа відповзе́ відповзу́ть
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. відпо́вз відповзли́
жін.р. відповзла́
сер.р. відповзло́
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
 

Словник синонімів

ВІДЛА́ЗИТИ (повзучи, віддалятися від чого-небудь),ВІДЛІЗА́ТИ, ВІДПОВЗА́ТИ. - Док.: відлі́зти, відповзти́. Джапарідзе відліз з-за свого каменя вбік (В. Собко); Діти йшли слідом за вужем, поки той.. тихо відповз у молодий сосняк (Є. Гуцало).