відплатити 1

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив відплати́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   відплаті́мо, відплаті́м
2 особа відплати́ відплаті́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа відплачу́ відпла́тимо, відпла́тим
2 особа відпла́тиш відпла́тите
3 особа відпла́тить відпла́тять
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. відплати́в відплати́ли
жін.р. відплати́ла
сер.р. відплати́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
відпла́чений
Безособова форма
відпла́чено
Дієприслівник
відплати́вши

Словник синонімів

ВІДДЯ́ЧУВАТИ (на чийсь добрий учинок, подарунок і т. ін. відповідати тим самим), ВІДДЯ́ЧУВАТИСЯ, ВІДПЛА́ЧУВАТИ, ВІДПЛА́ЧУВАТИСЯ, НАГОРО́ДЖУВАТИ, ПЛАТИ́ТИ, РОЗПЛА́ЧУВАТИСЯрідше,ВІДДАВА́ТИрозм. - Док.: віддя́чити, віддя́кувати, віддя́читися, віддя́куватися, відплати́ти, відплати́тися, нагороди́ти, заплати́ти, розплати́тися, відда́ти, віддружи́тидіал.Як їм за всю їх добрість віддячити? (І. Сенченко); Дякую Вам тимчасом тільки добрим щирим словом, а надалі постараюсь віддячитись і ділом (Леся Українка); Я любив молодого лікаря, як брата, а він відплачував мені тим же (Ю. Збанацький); За його добрість відплачувався йому такою вірною і старанною услугою (І. Франко); Дружними оплесками нагороджують лектора вдячні слухачі (А. Шиян); Жанні обридло слухати це вихваляння людини, якій вона платила тою самою зненавистю, якою ненавидів Ярош її (Д. Бедзик); За горе ми заплатимо горем (І. Котляревський); Розплачуватися добром за добро; [Петро:] Його повинність дітей до розуму довести... А їх повинність - віддати батькові тим добром, що за його поміччю добули... (Панас Мирний); - А коли хочеш мені віддякувати.., так от чим мені віддружи... та гляди, не полінуйся і не збреши (Г. Квітка-Основ’яненко).
МСТИ́ТИСЯнад ким, на кому і без додатка (здійснювати помсту над кимсь), МСТИ́ТИкому і без додатка,ПОМЩА́ТИСЯ кому,ВІДОМЩА́ТИ[ВІДІМЩА́ТИ]кому;РОЗПЛА́ЧУВАТИСЯз ким,ПЛАТИ́ТИкому (зводити рахунки з кимсь). - Док.: помсти́тися, помсти́ти, відомсти́ти[відімсти́ти], розплати́тися, відплати́ти, поквита́тися[поквитува́тися]з кимпорахува́тисяз кимрозм. Тоді в нього в руках був надійний автомат, він міг мститися і мстився за своїх батьків нещадно (В. Собко); За тяжкі, глибокі рани дорогої сторони мстили наші партизани (М. Упеник); Розбитий храм Встає живий в моїй уяві І кличе знов в бої криваві Помстити лютим ворогам (О. Олесь); Десь недалеко ходив по бойових шляхах великий танк, помщався за Явдокимових синів (Л. Первомайський); Тричі ходив з отаманом Воювати з бусурманом, За батенька відомщати, За нещасну рідну мати, За сестрицину недолю, За свою сирітську долю (М. Костомаров); Як тільки ця територія була зайнята ворогами, вирушив [Джмелик] у Троянівку, щоб розплатитися за свої кривди (Григорій Тютюнник); Вперед пішли солдати, і зім’яли ворожу силу, й відплатили гідно За смерть сестри (М. Рильський); Мені дуже б хотілося допомогти вам поквитатися із бандою провокаторів (І. Головченко і О. Мусієнко).

Словник фразеологізмів

відпла́чувати (віддава́ти) / відплати́ти (відда́ти) стори́цею. 1. кому. Дуже щедро віддячувати за добрі справи. Земля любить, щоб її доглядали, тоді й людям сторицею відплатить (І. Цюпа).

2. Жорстоко мстити за заподіяне зло. За смерть Ніни та її батька партизани відплатили сторицею (Д. Бедзик); І вороги — бездушні дітозгуби — на тебе [український народ] кинулись... Та не вбили вони тебе... Ти віддаси сторицею (П. Тичина).

плати́ти / відплати́ти тако́ю (тіє́ю, рідко то́ю) са́мою моне́тою кому. Відповідати кому-небудь на щось подібним вчинком, ставленням і т. ін. Йойна зависливим оком дивився на Нуту, щодня бажав, щоб його ями позавалювалися .. Здається, що й Нута платив Йойні такою самою монетою (І. Франко); Легіник ображався і платив тою ж самою монетою, негречно вдаючися в подробиці, чіпаючи навіть таку делікатну матерію, як питання літ (Г. Хоткевич).

плати́ти / відплати́ти тако́ю (тіє́ю, рідко то́ю) са́мою моне́тою кому. Відповідати кому-небудь на щось подібним вчинком, ставленням і т. ін. Йойна зависливим оком дивився на Нуту, щодня бажав, щоб його ями позавалювалися .. Здається, що й Нута платив Йойні такою самою монетою (І. Франко); Легіник ображався і платив тою ж самою монетою, негречно вдаючися в подробиці, чіпаючи навіть таку делікатну матерію, як питання літ (Г. Хоткевич).

плати́ти / відплати́ти тако́ю (тіє́ю, рідко то́ю) са́мою моне́тою кому. Відповідати кому-небудь на щось подібним вчинком, ставленням і т. ін. Йойна зависливим оком дивився на Нуту, щодня бажав, щоб його ями позавалювалися .. Здається, що й Нута платив Йойні такою самою монетою (І. Франко); Легіник ображався і платив тою ж самою монетою, негречно вдаючися в подробиці, чіпаючи навіть таку делікатну матерію, як питання літ (Г. Хоткевич).

Словник відмінків

Інфінітив відплати́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   відплаті́мо, відплаті́м
2 особа відплати́ відплаті́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа відплачу́ відпла́тимо, відпла́тим
2 особа відпла́тиш відпла́тите
3 особа відпла́тить відпла́тять
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. відплати́в відплати́ли
жін.р. відплати́ла
сер.р. відплати́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
відпла́чений
Безособова форма
відпла́чено
Дієприслівник
відплати́вши

Словник синонімів

ВІДДЯ́ЧУВАТИ (на чийсь добрий учинок, подарунок і т. ін. відповідати тим самим), ВІДДЯ́ЧУВАТИСЯ, ВІДПЛА́ЧУВАТИ, ВІДПЛА́ЧУВАТИСЯ, НАГОРО́ДЖУВАТИ, ПЛАТИ́ТИ, РОЗПЛА́ЧУВАТИСЯрідше,ВІДДАВА́ТИрозм. - Док.: віддя́чити, віддя́кувати, віддя́читися, віддя́куватися, відплати́ти, відплати́тися, нагороди́ти, заплати́ти, розплати́тися, відда́ти, віддружи́тидіал.Як їм за всю їх добрість віддячити? (І. Сенченко); Дякую Вам тимчасом тільки добрим щирим словом, а надалі постараюсь віддячитись і ділом (Леся Українка); Я любив молодого лікаря, як брата, а він відплачував мені тим же (Ю. Збанацький); За його добрість відплачувався йому такою вірною і старанною услугою (І. Франко); Дружними оплесками нагороджують лектора вдячні слухачі (А. Шиян); Жанні обридло слухати це вихваляння людини, якій вона платила тою самою зненавистю, якою ненавидів Ярош її (Д. Бедзик); За горе ми заплатимо горем (І. Котляревський); Розплачуватися добром за добро; [Петро:] Його повинність дітей до розуму довести... А їх повинність - віддати батькові тим добром, що за його поміччю добули... (Панас Мирний); - А коли хочеш мені віддякувати.., так от чим мені віддружи... та гляди, не полінуйся і не збреши (Г. Квітка-Основ’яненко).
МСТИ́ТИСЯнад ким, на кому і без додатка (здійснювати помсту над кимсь), МСТИ́ТИкому і без додатка,ПОМЩА́ТИСЯ кому,ВІДОМЩА́ТИ[ВІДІМЩА́ТИ]кому;РОЗПЛА́ЧУВАТИСЯз ким,ПЛАТИ́ТИкому (зводити рахунки з кимсь). - Док.: помсти́тися, помсти́ти, відомсти́ти[відімсти́ти], розплати́тися, відплати́ти, поквита́тися[поквитува́тися]з кимпорахува́тисяз кимрозм. Тоді в нього в руках був надійний автомат, він міг мститися і мстився за своїх батьків нещадно (В. Собко); За тяжкі, глибокі рани дорогої сторони мстили наші партизани (М. Упеник); Розбитий храм Встає живий в моїй уяві І кличе знов в бої криваві Помстити лютим ворогам (О. Олесь); Десь недалеко ходив по бойових шляхах великий танк, помщався за Явдокимових синів (Л. Первомайський); Тричі ходив з отаманом Воювати з бусурманом, За батенька відомщати, За нещасну рідну мати, За сестрицину недолю, За свою сирітську долю (М. Костомаров); Як тільки ця територія була зайнята ворогами, вирушив [Джмелик] у Троянівку, щоб розплатитися за свої кривди (Григорій Тютюнник); Вперед пішли солдати, і зім’яли ворожу силу, й відплатили гідно За смерть сестри (М. Рильський); Мені дуже б хотілося допомогти вам поквитатися із бандою провокаторів (І. Головченко і О. Мусієнко).

Словник фразеологізмів

відпла́чувати (віддава́ти) / відплати́ти (відда́ти) стори́цею. 1. кому. Дуже щедро віддячувати за добрі справи. Земля любить, щоб її доглядали, тоді й людям сторицею відплатить (І. Цюпа).

2. Жорстоко мстити за заподіяне зло. За смерть Ніни та її батька партизани відплатили сторицею (Д. Бедзик); І вороги — бездушні дітозгуби — на тебе [український народ] кинулись... Та не вбили вони тебе... Ти віддаси сторицею (П. Тичина).

плати́ти / відплати́ти тако́ю (тіє́ю, рідко то́ю) са́мою моне́тою кому. Відповідати кому-небудь на щось подібним вчинком, ставленням і т. ін. Йойна зависливим оком дивився на Нуту, щодня бажав, щоб його ями позавалювалися .. Здається, що й Нута платив Йойні такою самою монетою (І. Франко); Легіник ображався і платив тою ж самою монетою, негречно вдаючися в подробиці, чіпаючи навіть таку делікатну матерію, як питання літ (Г. Хоткевич).

плати́ти / відплати́ти тако́ю (тіє́ю, рідко то́ю) са́мою моне́тою кому. Відповідати кому-небудь на щось подібним вчинком, ставленням і т. ін. Йойна зависливим оком дивився на Нуту, щодня бажав, щоб його ями позавалювалися .. Здається, що й Нута платив Йойні такою самою монетою (І. Франко); Легіник ображався і платив тою ж самою монетою, негречно вдаючися в подробиці, чіпаючи навіть таку делікатну матерію, як питання літ (Г. Хоткевич).

плати́ти / відплати́ти тако́ю (тіє́ю, рідко то́ю) са́мою моне́тою кому. Відповідати кому-небудь на щось подібним вчинком, ставленням і т. ін. Йойна зависливим оком дивився на Нуту, щодня бажав, щоб його ями позавалювалися .. Здається, що й Нута платив Йойні такою самою монетою (І. Франко); Легіник ображався і платив тою ж самою монетою, негречно вдаючися в подробиці, чіпаючи навіть таку делікатну матерію, як питання літ (Г. Хоткевич).