-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив відпина́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   відпина́ймо
2 особа відпина́й відпина́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа відпина́тиму відпина́тимемо, відпина́тимем
2 особа відпина́тимеш відпина́тимете
3 особа відпина́тиме відпина́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа відпина́ю відпина́ємо, відпина́єм
2 особа відпина́єш відпина́єте
3 особа відпина́є відпина́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
відпина́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. відпина́в відпина́ли
жін. р. відпина́ла
сер. р. відпина́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
відпина́вши

Словник синонімів

ВІДВ’Я́ЗУВАТИ (розв’язуючи, відокремлювати від прив’язі що-небудь прив’язане), ВІДПИНА́ТИ, СПУСКА́ТИ, ВІДДАВА́ТИ (якір, швартові, вітрила). - Док.: відв’яза́ти, відіп’я́ти, відп’ясти́, відіпну́ти, спусти́ти, відда́ти. Наталя відв’язала човен, вивела на чисту воду (П. Кочура); Єпископи зняли з Ярослава пурпуровий хітон, відіпнули меч і підвели князя до вівтаря (П. Загребельний); З вечірньою зорею спускали з конов’язі лошат і вони з веселим заливчастим іржанням мчали до своїх маток (З. Тулуб); А кораблі все йшли і йшли, віддаючи якорі на рейді (В. Кучер).
ВІДСТІБА́ТИ (розкриваючи застібки, знімати або звільняти пристебнутий предмет), ВІДСТІ́БУВАТИ, ВІДПИНА́ТИ, ВІДЩІБА́ТИдіал. - Док.: відстебну́ти, відіпну́ти, відіп’я́ти, відп’ясти́, відщебну́ти. Павло знову відстібує свою баклажку (В. Кучер); Козаков відстебнув від пояса флягу (О. Гончар); Капітан тільки тепер скинув плащ, відіп’яв шаблю (І. Франко); Короткошиїй купець.. одщібає комірчик (М. Коцюбинський).