-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив відпе́рти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   відіпрі́мо, відіпрі́м
2 особа відіпри́ відіпрі́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа відіпру́ відіпремо́, відіпре́м
2 особа відіпре́ш відіпрете́
3 особа відіпре́ відіпру́ть
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. відпе́р відпе́рли
жін.р. відпе́рла
сер.р. відпе́рло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
відпе́ртий
Безособова форма
відпе́рто
Дієприслівник
відпе́рши

Словник синонімів

ВІДТИ́СНУТИ (натискаючи, силою змусити когось віддалитися, відступити з певного місця), ВІДТІСНИ́ТИ, ВІДТЕ́РТИрозм.,ВІДПЕ́РТИрозм. - Недок.: відти́скувати, відтиска́ти, відтісня́ти, відтира́ти, відпира́ти. Незнайома намагалася відтиснути тітку Клавду від дверей (Ірина Вільде); Рота легко відтиснула передові частини ворога (Я. Качура); Ярослав із дружиною ходив на чудь і на мерю, відтісняв їх з ліпших земель (П. Загребельний); Салоган відтирає конем Юрія Морозенка, впритул під’їжджає до жінки (М. Стельмах); Смерти не одперти (прислів’я). - Пор. 2. відбива́ти.
ВІДБИВА́ТИ (успішно протидіяти наступові супротивника, боєм заставляти його відступити), ВІДКИДА́ТИ, ВІДТИСКА́ТИ, ВІДТИ́СКУВАТИ, ВІДПИРА́ТИрозм.,ВІДТІСНЯ́ТИрідко. - Док.: відби́ти, відки́нути, відти́снути, відпе́рти, відтісни́ти, відігна́ти. Сім днів вони не їли й відбивають атаки люті ворогів (В. Сосюра); Шоста армія, відкинувши ворога, підійшла до Перекопу (Ю. Яновський); Рота легко відтиснула передові частини противника (Я. Качура); - Як же її [татарву] геть уже відперли на низ,.. - живуть собі наші козаки та наживаються (Панас Мирний).
ВІДМИКА́ТИ (за допомогою ключа відкривати замок або що-небудь замкнене), ВІДЧИНЯ́ТИрідко,РОЗМИКА́ТИрозм. рідко,ВІДПИРА́ТИрозм. рідко. - Док.: відімкну́ти, відчини́ти, розімкну́ти, відпе́рти. Тремтячими руками він почав відмикати замок (О. Досвітній); За дверима в передпокої дзенькнув дзвоник. Потім чути - побігла Даша відчиняти двері (А. Головко); Поставив [капрал] ліхтарню на підлогу і взявся розмикати колодку (І. Франко); Нічліг тільки що одперли (А. Тесленко).
ВІДНО́СИТИ (несучи, доставляти що-небудь звідкись, кудись, комусь), ЗАНО́СИТИ, ЗАТА́СКУВАТИрозм., ВІДТА́СКУВАТИрозм. рідко. - Док.: віднести́, занести́, затаска́ти, відтаска́ти, відпе́ртифам.відтараба́нитифам.Я тебе, вірная, аж до хатиноньки Сам на руках однесу (пісня); Василина Макарівна і Мар’яна прибирають зі столу, заносять посуд у хату (М. Зарудний); Парубки зняли з петель ворота і затаскали їх аж на греблю (О. Донченко); Відтаскати мішок картоплі; Відпер у млин мішок жита (Б. Грінченко); [Старшина:] Як тільки засне, то ми його.. зв’яжемо і в холодну відтарабанимо (І. Карпенко-Карий).

Словник відмінків

Інфінітив відпе́рти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   відіпрі́мо, відіпрі́м
2 особа відіпри́ відіпрі́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа відіпру́ відіпремо́, відіпре́м
2 особа відіпре́ш відіпрете́
3 особа відіпре́ відіпру́ть
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. відпе́р відпе́рли
жін.р. відпе́рла
сер.р. відпе́рло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
відпе́ртий
Безособова форма
відпе́рто
Дієприслівник
відпе́рши

Словник синонімів

ВІДТИ́СНУТИ (натискаючи, силою змусити когось віддалитися, відступити з певного місця), ВІДТІСНИ́ТИ, ВІДТЕ́РТИрозм.,ВІДПЕ́РТИрозм. - Недок.: відти́скувати, відтиска́ти, відтісня́ти, відтира́ти, відпира́ти. Незнайома намагалася відтиснути тітку Клавду від дверей (Ірина Вільде); Рота легко відтиснула передові частини ворога (Я. Качура); Ярослав із дружиною ходив на чудь і на мерю, відтісняв їх з ліпших земель (П. Загребельний); Салоган відтирає конем Юрія Морозенка, впритул під’їжджає до жінки (М. Стельмах); Смерти не одперти (прислів’я). - Пор. 2. відбива́ти.
ВІДБИВА́ТИ (успішно протидіяти наступові супротивника, боєм заставляти його відступити), ВІДКИДА́ТИ, ВІДТИСКА́ТИ, ВІДТИ́СКУВАТИ, ВІДПИРА́ТИрозм.,ВІДТІСНЯ́ТИрідко. - Док.: відби́ти, відки́нути, відти́снути, відпе́рти, відтісни́ти, відігна́ти. Сім днів вони не їли й відбивають атаки люті ворогів (В. Сосюра); Шоста армія, відкинувши ворога, підійшла до Перекопу (Ю. Яновський); Рота легко відтиснула передові частини противника (Я. Качура); - Як же її [татарву] геть уже відперли на низ,.. - живуть собі наші козаки та наживаються (Панас Мирний).
ВІДМИКА́ТИ (за допомогою ключа відкривати замок або що-небудь замкнене), ВІДЧИНЯ́ТИрідко,РОЗМИКА́ТИрозм. рідко,ВІДПИРА́ТИрозм. рідко. - Док.: відімкну́ти, відчини́ти, розімкну́ти, відпе́рти. Тремтячими руками він почав відмикати замок (О. Досвітній); За дверима в передпокої дзенькнув дзвоник. Потім чути - побігла Даша відчиняти двері (А. Головко); Поставив [капрал] ліхтарню на підлогу і взявся розмикати колодку (І. Франко); Нічліг тільки що одперли (А. Тесленко).
ВІДНО́СИТИ (несучи, доставляти що-небудь звідкись, кудись, комусь), ЗАНО́СИТИ, ЗАТА́СКУВАТИрозм., ВІДТА́СКУВАТИрозм. рідко. - Док.: віднести́, занести́, затаска́ти, відтаска́ти, відпе́ртифам.відтараба́нитифам.Я тебе, вірная, аж до хатиноньки Сам на руках однесу (пісня); Василина Макарівна і Мар’яна прибирають зі столу, заносять посуд у хату (М. Зарудний); Парубки зняли з петель ворота і затаскали їх аж на греблю (О. Донченко); Відтаскати мішок картоплі; Відпер у млин мішок жита (Б. Грінченко); [Старшина:] Як тільки засне, то ми його.. зв’яжемо і в холодну відтарабанимо (І. Карпенко-Карий).