відпарити 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив відпа́рити
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   відпа́рмо
2 особа відпа́р відпа́рте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа відпа́рю відпа́римо, відпа́рим
2 особа відпа́риш відпа́рите
3 особа відпа́рить відпа́рять
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. відпа́рив відпа́рили
жін.р. відпа́рила
сер.р. відпа́рило
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
відпа́рений
Безособова форма
відпа́рено
Дієприслівник
відпа́ривши