відпалити 2 значення

-1-
дієслово доконаного виду
(обробити нагріванням)

Словник відмінків

Інфінітив відпали́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   відпалі́мо, відпалі́м
2 особа відпали́ відпалі́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа відпалю́ відпа́лимо, відпа́лим
2 особа відпа́лиш відпа́лите
3 особа відпа́лить відпа́лять
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. відпали́в відпали́ли
жін.р. відпали́ла
сер.р. відпали́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
відпа́лений
Безособова форма
відпа́лено
Дієприслівник
відпали́вши
-2-
дієслово доконаного виду
(обробити пласти руди вибухом)

Словник відмінків

Інфінітив відпали́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   відпалі́мо, відпалі́м
2 особа відпали́ відпалі́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа відпалю́ відпа́лимо, відпа́лим
2 особа відпа́лиш відпа́лите
3 особа відпа́лить відпа́лять
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. відпали́в відпали́ли
жін.р. відпали́ла
сер.р. відпали́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
відпа́лений
Безособова форма
відпа́лено
Дієприслівник
відпали́вши

Словник відмінків

Інфінітив відпали́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   відпалі́мо, відпалі́м
2 особа відпали́ відпалі́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа відпалю́ відпа́лимо, відпа́лим
2 особа відпа́лиш відпа́лите
3 особа відпа́лить відпа́лять
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. відпали́в відпали́ли
жін.р. відпали́ла
сер.р. відпали́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
відпа́лений
Безособова форма
відпа́лено
Дієприслівник
відпали́вши