відособитися 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | відосо́битися, відосо́битись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | відосо́бмося, відосо́бмось | |
| 2 особа | відосо́бся | відосо́бтеся, відосо́бтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відосо́блюся, відосо́блюсь | відосо́бимося, відосо́бимось, відосо́бимся |
| 2 особа | відосо́бишся | відосо́битеся, відосо́битесь |
| 3 особа | відосо́биться | відосо́бляться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | відосо́бився, відосо́бивсь | відосо́билися, відосо́бились |
| жін.р. | відосо́билася, відосо́билась | |
| сер.р. | відосо́билося, відосо́билось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| відосо́бившись | ||