відорювати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | відо́рювати | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | відо́рюймо | |
2 особа | відо́рюй | відо́рюйте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | відо́рюватиму | відо́рюватимемо, відо́рюватимем |
2 особа | відо́рюватимеш | відо́рюватимете |
3 особа | відо́рюватиме | відо́рюватимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
1 особа | відо́рюю | відо́рюємо, відо́рюєм |
2 особа | відо́рюєш | відо́рюєте |
3 особа | відо́рює | відо́рюють |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
відо́рюючи | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | відо́рював | відо́рювали |
жін. р. | відо́рювала | |
сер. р. | відо́рювало | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
відо́рюваний | ||
Безособова форма | ||
відо́рювано | ||
Дієприслівник | ||
відо́рювавши |