відорювати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | відо́рювати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | відо́рюймо | |
| 2 особа | відо́рюй | відо́рюйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відо́рюватиму | відо́рюватимемо, відо́рюватимем |
| 2 особа | відо́рюватимеш | відо́рюватимете |
| 3 особа | відо́рюватиме | відо́рюватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відо́рюю | відо́рюємо, відо́рюєм |
| 2 особа | відо́рюєш | відо́рюєте |
| 3 особа | відо́рює | відо́рюють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| відо́рюючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | відо́рював | відо́рювали |
| жін. р. | відо́рювала | |
| сер. р. | відо́рювало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| відо́рюваний | ||
| Безособова форма | ||
| відо́рювано | ||
| Дієприслівник | ||
| відо́рювавши | ||