відорати 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | відора́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | відорі́мо, відорі́м | |
| 2 особа | відори́ | відорі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відорю́ | відоремо́, відоре́м |
| 2 особа | відоре́ш | відорете́ |
| 3 особа | відоре́ | відорю́ть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | відора́в | відора́ли |
| жін.р. | відора́ла | |
| сер.р. | відора́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| відо́раний | ||
| Безособова форма | ||
| відо́рано | ||
| Дієприслівник | ||
| відора́вши | ||